Державна установа « Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»

«Гаряча» телефонна лінія 

тел. 

(0352) 52 - 81 - 83

за адресою:

46008 м.Тернопіль, вул. Федьковича,13; 

E-mail: 

МОЗ України Тернопільський областий лабораторний центр 

teroblses@mail.te.ua


Тернопільський обласний лабораторний центр

«Чорнобиль» не має минулого часу

 

                26 квітня 1986 року світ став свідком найбільшої трагедії ​ в історії людства, наслідки якої досі віддаються жахливим відлунням. Вибухнув четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС, що спричинило масштабну радіоактивну катастрофу. До сьогодні Україна все ще ліквідовує наслідки трагедії.

                Сумарна радіація ізотопів, викинутих в повітря після аварії в Чорнобилі, була в 30-40 разів більшою, ніж при вибуху атомної бомби в Хіросімі.

Одразу після аварії майже 8,5 млн. людей були опроміненими, близько 155 тис кв. км територій було забруднено, з них 52 тис кв. км. – сільськогосподарські землі. Реактор продовжував випромінювати радіацію ще 3 тижні, доки його не закидали сумішшю піску, свинцю, глини і бору. 

Уряд СРСР, очевидно, намагався приховати цю трагедію від світу через нав’язливу ідею секретності. Та не вдалося. Перше офіційне повідомлення в СРСР зробили аж 28 квітня під тиском міжнародної спільноти, але і в ньому майже не повідомлялось про масштаби проблеми. Склалось враження, що загрози немає, а проблема локальна. Всі іноземні ЗМІ розповідали про небезпеку, викликану Чорнобильскою аварією, а радянські майже нічого про це не говорили. Хоча саме в цей час у всіх містах СРСР готувались паради і демонстрації на честь 1 травня.

800 тисяч людей ризикували своїм життям та здоров'ям, аби запобігти наслідкам аварії і стабілізувати ситуацію. Вони трудилися в зоні підвищеного ризику, піддаючись впливу радіації. 25 тисяч з них померли, а понад 70 тисяч стали інвалідами.

 

Серед числа  людей, які  брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС були і наші працівники, яким, в переддень сумної дати,  висловлюємо вдячність за громадський подвиг, а саме:

  • БИНЬКОВСЬКОМУ Віктору Степановичу – фельдшеру санітарному Лановецького районного лабораторного відділення Кременецького міськміжрайонного відділу ДУ «Тернопільський ОЛЦ МОЗ України»;
  • ЗАСЕТКО Надії Несторівні – лаборанту з бактеріології лабораторії мікробіологічної лабораторії Козівського міжрайонного відділу ДУ «Тернопільський ОЛЦ МОЗ України»;
  • КОЛОДІЙ Оксані Степанівні – завідувачу відділення організації санітарно-гігієнічного відділення Козівського міжрайонного відділу ДУ «Тернопільський ОЛЦ МОЗ України»;
  • ОВОД Валентині Олександрівні – лікар-лаборант-гігієніст з дослідження фізичних факторів навколишнього середовища лабораторії електромагнітних полів та інших фізичних факторів ДУ «Тернопільський ОЛЦ МОЗ України»;
  • ПАВЕЛЬЄВУ Миколі Дмитровичу – лікарю з гігієни праці відділення організації санітарно-гігієнічних досліджень Борщівського міжрайонного відділу ДУ «Тернопільський ОЛЦ МОЗ України»;
  • ПІЩЕЛЦІ Михайлу Григоровичу – лікарю з загальної гігієни відділення організації санітарно-гігієнічних досліджень Теребовлянського міжрайонного відділу ДУ «Тернопільський ОЛЦ МОЗ України»;
  • ТЕОДОРОВИЧУ Анатолію Васильовичу – завідувачу відділення організації епідеміологічних досліджень Теребовлянського міжрайонного відділу ДУ «Тернопільський ОЛЦ МОЗ України»;
  • ПРОЦИШИНУ Ігорю Васильовичу – завідувачу Тернопільського районного лабораторного відділення Теребовлянського міжрайонного відділу ДУ «Тернопільський ОЛЦ МОЗ України».

Також хотілося б віддати належне всім, хто поїхав тоді на ЧАЕС,  ризикуючи  своїм  життям і здоров'ям, не чекаючи при цьому практично ніякої компенсації і визнання країни.

       

.

Лікар з радіаційної гігієни                                                                                            Бригадир Н.В.

Лікар-лаборант-гігієніст                                                                               Овод В.О.