Державна установа « Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»

«Гаряча» телефонна лінія 

тел. 

(0352) 52 - 81 - 83

за адресою:

46008 м.Тернопіль, вул. Федьковича,13; 

E-mail: 

МОЗ України Тернопільський областий лабораторний центр 

teroblses@mail.te.ua


Санепідситуація за 16.02.2016 року

За результатами проведених моніторингових санітарно-гігієнічних, лабораторно-інструментальних досліджень, розслідування випадків інфекційних захворювань фахівцями Держсанепідслужби області за 16.02.2016 року встановлено наступні невідповідності нормативним вимогам.
За санітарно-гігієнічними показниками:
Вода питна:централізовані джерела водопостачання:
Підволочиський район:
- с.Колодіївка, сільський водогін - невідповідність за загальною жорсткістю.

Вода питна: нецентралізовані джерела водопостачання:
Заліщицький район:
- с.Дзвиняч, індивідуальні криниці (3 взірці) – невідповідність за вмістом нітратів;
- с. Дзвинячка (1 взірець), с. Мушкатівка(1 взірець) індивідуальні криниці – невідповідність за вмістом нітратів та за загальною жорсткістю.
Монастириський район:
- с.Ягорів, індивідуальна криниця – невідповідність за вмістом нітратів.
Гусятинський район:
-с. Сухостав, індивідуальні криниці (4 взірці) – невідповідність за вмістом нітратів.

За бактеріологічними показниками:
Вода питна:централізовані джерела водопостачання
Теребовлянський район:
-м. Теребовля, навчальний заклад – виділено загальні колі-форми.
Чортківський район:
- м.Чортків, водозабір (2 взірці) – виділено загальні колі-форми (цитробактер).

Вода питна: нецентралізовані джерела водопостачання:
Гусятинський район:
- с. Тудорів, індивідуальні криниці (2 взірці) – виділено загальні колі-форми (цитробактер, клебсіелла).
Заліщицький район:
-с.Торське, криниця загального користування – виділено загальні колі-форми.

За даними моніторингу інфекційної захворюваності, проведеного фахівцями Держсанепідслужби, в області 16 лютого 2016 року за первинними діагнозами зареєстровано 27 випадків інфекційних захворювань, з них:
- гастроентероколіти – 4 випадки;
- вітряна віспа – 10 випадків;
- покуси – 4 випадки;
- туберкульоз – 2 випадки;
- скарлатина – 1 випадок;
- короста – 3 випадки;
- мікроспорія – 1 випадок;
- хвороба Лайма - 2 випадки.

За результатами щоденного моніторингу за 15.02.16р. захворіла 971 особа, з них дітей – 529, в т. ч. дітей шкільного віку – 281. Госпіталізовано за день 71 особа, в т.ч. дітей – 44.
Показник захворюваності перевищив епідпоріг на 2-х адміністративних територіях.
В області 59 лабораторно підтверджених випадків грипу, із них 52 – грип А Н1 пандемічний, в т.ч. у 3-х померлих з діагнозом позалікарняна двобічна пневмонія.
Епідситуація із захворюваності на грип та ГРВІ в області залишається нестійкою.
Хвороба Лайма – це природно-осередкове трансмісивне захворювання, що супроводжується мігруючою кільцеподібною еритемою, гарячкою, ураженням центральної та периферичної нервової системи, серця й великих суглобів, нерідко приймає хронічний, рецидивуючий перебіг.
Збудниками інфекції є спірохети комплексу Borrelia burgdorferi sensu lato. Джерелом та резервуаром – близько 130 видів ссавців, серед яких провідна роль належить гризунам.
Життєва схема борелій тісно пов’язана з життєвими схемами іксодових кліщів, які є основними переносниками збудника хвороби Лайма.
Основний шлях інфікування людини – трансмісивний: при укусі інфікованим кліщем.
Річна динаміка захворюваності на Лайм-бореліоз характеризується вираженою сезонністю, пов’язаною з періодом активності переносників.
Інкубаційний період триває від 3 до 35 діб. Основною клінічною ознакою хвороби Лайма є наявність на місці укусу кліща еритеми (червона пляма або папула). Почервоніння поступово збільшується по периферії, досягаючи розмірів 1-10 см, іноді до 60 см і більше, з'являється синюшний відтінок. Еритема зазвичай гаряча на дотик, болюча, часто супроводжується свербінням, форма її округла або овальна, рідше - неправильна.
Також типовими клінічними симптомами є менінгополіневрит, менінгіт, енцефаліт; периміокардит, кардіоміопатія; кератит, увеїт, папіліт, панофтальмія; артрит (артралгія), міозит (міалгія); гепатит. Усі перехворілі підлягають диспансерному спостереженню протягом 2 років.
Основні способи доступної профілактики хвороби Лайма, спрямовані на зниження ризику присмоктування кліща при відвідуванні лісів, парків, заміських масивів і садових ділянок. Вони включають використання репелентів, носіння одягу, що максимально закриває поверхню тіла, часті огляди тіла й одягу для своєчасного виявлення кліщів.
Екстрена профілактика полягає у превентивному лікуванні антибіотиками осіб, які зазнали укусу кліща, у випадку виявлення в ньому борелій при проведенні лабораторних досліджень або при підозрі на бореліоз, якщо кліщ не досліджувався.
Неспецифічна профілактика, спрямована на винищення кліщів-переносників у природних біотопах. Рекомендоване використання акарицидних препаратів у період активності кліщів в місцях скупчення великої кількості людей - в оздоровчих закладах, парках, скверах, заміських та дачних селищах, ігрових майданчиках із зоною озеленення.
Природні осередки Лайм-бореліозу є в усіх районах Тернопільської області та у м.Тернополі, щорічно з’являються нові ензоотичні території.
Основним переносником збудників хвороби Лайма є європейський лісовий кліщ - Ixodes ricinus.
З кожним роком збільшується кількість звернень за медичною допомогою з приводу укусів кліщами та відповідно зростає захворюваність на хворобу Лайма серед населення області.