Державна установа « Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»

«Гаряча» телефонна лінія 

тел. 

(0352) 52 - 81 - 83

за адресою:

46008 м.Тернопіль, вул. Федьковича,13; 

E-mail: 

МОЗ України Тернопільський областий лабораторний центр 

teroblses@mail.te.ua


Санепідситуація за 26.02.2016 року


За результатами проведених моніторингових санітарно-гігієнічних, лабораторно-інструментальних досліджень, розслідування випадків інфекційних захворювань фахівцями Держсанепідслужби області за 26.02.2016 року встановлено наступні невідповідності нормативним вимогам.
За санітарно-гігієнічними показниками:
Вода питна: децентралізовані джерела водопостачання:
Підгаєцький район:
- с. Гнильче (1 взірець), індивідуальна криниця - невідповідність за вмістом нітратів.
Козівський район:
- с. В.Ходачків (2 взірці), с.Городище (1 взірець), індивідуальні криниці – невідповідність за вмістом нітратів.
Гусятинський район:
- с. Васильківці (7 взірців), індивідуальні криниці – невідповідність за вмістом нітратів.

За бактеріологічними показниками:
Вода питна: децентралізовані джерела водопостачання:
Підгаєцький район:
- с. Гнильче (3 взірці), індивідуальні криниці – виявлено загальні колі-форми.
Кременецький район:
- с.Сапанів (1 взірець), с.Катернівка (2 взірці), індивідуальні криниці – виявлено загальні колі-форми та E.coli.

За даними моніторингу інфекційної захворюваності, проведеного фахівцями Держсанепідслужби, в області 26 лютого 2016 року за первинними діагнозами зареєстровано 32 випадки інфекційних захворювань, з них:

- гастроентероколіти – 4 випадки;
- вірусний гепатит ? – 1 випадок;
- туберкульоз – 4 випадки;
- вітряна віспа – 12 випадків;
- лямбліоз – 1 випадок;
- аскаридоз – 1 випадок;
- покуси тваринами – 9 випадків.

В області щоденно реєструються випадки звернень людей за медичною допомогою з приводу покусів, подряпин, ослинень домашніми чи дикими тваринами.
Найбільш небезпечним наслідком яких є розвиток сказу (гідрофобії) у постраждалих. Захворювання виникає не у всіх осіб, вкушених скаженою твариною. За статистикою захворюють від 3 до 50% людей (в середньому 15%). Розвиток сказу залежить й від локалізації покусу та його розмірів (при покусах обличчя сказ виникає у 90 % осіб, кисті - у 63 %, проксимальних відділів кінцівок - у 23 %), віку вкушеного, реактивності організму, кількості вірусу, що потрапила в рану, його вірулентності та джерела зараження (тварин за ступенем зменшення небезпеки покусів можна розташувати в наступному порядку: вовк - лисиця - кіт - собака - велика рогата худоба).
Сказ – це вірусне захворювання, яке характеризуються смертельним ураженням центральної нервової системи людини і теплокровних тварин.
Збудник - РНК-вірус - розмножується та накопичується у клітинах мозку, а також слинних й слізних залозах.
Основним джерелом є дикі й свійські тварини (лисиці, вовки, кішки й собаки). Заразною тварина є з останніх днів інкубаційного періоду і протягом усього захворювання, аж до загибелі. Вона виділяє пінисту слину, яка містить величезну кількість вірусу. Головна ознака хворих тварин – зміна поведінки.У період збудження хвора тварина нападає на усіх, хто трапляється їй на шляху, ковтає неїстивні предмети та відмовляється від води.
Єдиний механізм передачі сказу – контактно-рановий. Він реалізовується через покус або потрапляння слини хворої тварини на пошкоджену шкіру чи слизові оболонки. Можлива передача вірусу через предмети, забруднені слиною хворих тварин.
Звичайно, найнадійнішою гарантією щодо попередження розвитку сказу (гідрофобії) у людини є уникнення будь-яких контактів з тваринами (покусів, подряпин, ослинень), але коли неприємність таки трапилася, необхідно:
• рану ретельно промити мильним розчином, а краї обробити 70% розчином спирту або 5% розчином йоду, накласти стерильну пов’язку;
• своєчасно звернутись за кваліфікованою медичною допомогою для вирішення питання щодо необхідності проведення антирабічних щеплень (щеплення актуальні, коли курс розпочато в перші 14 днів від моменту зараження);
• під час курсу антирабічних щеплень - не пропускати процедури, дотримуватись режиму, встановленого лікарем, не вживати алкоголю, уникати переохолоджень та перегрівань;
• тварину, яка завдала ушкоджень людині, НЕ ВБИВАТИ, якщо вона відома - за нею необхідно спостерігати протягом 10 діб (при зверненні потерпілого за медичною допомогою лікувальний заклад інформує територіальні установи Держсанепідслужби про випадок покусу, а ті, відповідно, установи державної ветеринарної медицини – ветеринар оглядає тварину та встановлює за нею десятиденний нагляд (карантин));
• у випадку зміни поведінки «домашнього улюбленця» негайно звернутись до ветлікаря, якщо тварина загинула – обов’язково проводять лабораторне дослідження патматеріалу на сказ;
• при виявленні трупів диких тварин (лисиці, вовки та ін.) – не торкатися їх і не знімати з них шкіру, а терміново повідомити ветеринарну службу.
Пам’ятайте, покуси скаженої чи підозрілої на сказ тварини, дикої або невідомої (бродячої) тварини, мишовидних гризунів є безумовними (життєвими) показами до призначення та проведення антирабічних щеплень.
На сьогодні вкрай загострилась ситуація із забезпеченням антирабічними препаратами для проведення специфічної імунопрофілактики, що призводить до порушення термінів, інтервалів між щепленнями та появу осіб, які не отримали належної медичної допомоги (специфічної імунопрофілактики), що ставить під загрозу життя постраждалих.
Будьте пильними та обережними – тварина, якою б милою не виглядала, завжди залишається твариною і від неї може прийти небезпека!