Державна установа « Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»

«Гаряча» телефонна лінія 

тел. 

(0352) 52 - 81 - 83

за адресою:

46008 м.Тернопіль, вул. Федьковича,13; 

E-mail: 

МОЗ України Тернопільський областий лабораторний центр 

teroblses@mail.te.ua


Що потрібно знати про трихінельоз

Трихінельоз – пероральний зооантропонозний біогельмінтоз, що спричиняється паразитичними черв'яками — різними видами роду Trichinella і характеризується гострим перебігом, гарячкою, мінливими набряками, особливо обличчя, міалгіями і вираженими алергічними проявами.


Трихінельоз є одним з найтяжчих гельмінтозів людини, природні осередки зустрічаються на всіх широтах земної кулі і на всіх континентах, окрім Австралії, синантропні осередки є в регіонах з розвиненим свинарством, широким вживанням людьми в їжу свинячого м'яса. На сьогодні в деяких регіонах України, зокрема у Вінницькій, Хмельницькій, Одеській областях, сформувалися ендемічні вогнища трихінельозу. Цьому посприяв безконтрольний випас свиней з особистих господарств, збільшилось використання м'ясних продуктів без ретельної санітарно-ветеринарної експертизи, особливо в сільській місцевості. Виросла й кількість випадків трихінельозу через вживання в їжу інвазованого м'яса диких тварин.
Хазяями трихінел є переважно хижі ссавці, а також деякі ластоногі, гризуни, комахоїдні, всеядні — домашні та дикі свині. Існують природні і синантропні вогнища інвазії. У природних вогнищах джерелом трихінельозу є дикі тварини, переважно м'ясоїдні (вовки, лисиці, борсуки, кабани, ведмеді тощо). Можливе й зараження птахів, які можуть клювати падаль, окремих морських безхребетних, деяких плазунів, зокрема крокодилів. Циркуляцію трихінельозної інвазії в природі обумовлює хижацтво і поїдання падалі, нерідко канібалізм у тварин. Зараження людей відбувається при вживанні в їжу інвазованого личинками трихінел м'яса, частіше свійської свинини, але нерідкі випадки зараження від м'яса дикого кабана, ведмедя, борсука, рідше — від інших тварин, птахів тощо.
В світі, й в Україні абсолютно переважають випадки трихінельозу, що спричинений видом Trichinella spiralis, яка циркулює у домашніх свиней.
Механізм зараження — оральний, шлях передачі — харчовий. Провідним фактором передачі є недостатньо термічно оброблене м'ясо домашніх і диких тварин, що містить живі інкапсульовані личинки трихінел. Личинки стійкі до соління, копчення, нетривалого заморожування і гинуть тільки при нагріванні до певних температур.
Захворюваність часто носить груповий характер, нерідко відбуваються сімейні спалахи. Імунітет до кінця не прояснений, однак після зараження тривалий час зберігаються високі титри антитіл проти личинок трихінел.
Боротьба з трихінельозом здійснюється за двома основними напрямками:
- посилення ветеринарно-санітарного нагляду;
- широка санітарно-освітня робота, яка повинна бути спрямована на поширення серед населення відомостей про трихінельоз.
Основою загальної профілактики трихінельозу служить дослідження свинини за допомогою лупи. Воно в цій ситуації носить назву «трихінелоскопія» і проводиться на м'ясокомбінатах, скотозабійних пунктах, м'ясо-молочних і харчових контрольних станціях. Для дослідження свинячих туш на трихінельоз беруть, як правило, ніжки діафрагми. При виявленні хоча б однієї личинки трихінел м'ясо знищують або направляють на технічну утилізацію. На свинофермах необхідно систематично проводити дератизацію, щоб обмежити можливість зараження свиней трихінельозом , своєчасно проводити захоронення трупів загиблих тварин.
Щодо природних осередків трихінельозу важливою профілактичною мірою служить закопування мисливцями тушок хижих тварин після зняття шкурок, ретельна термічна обробка м'яса диких тварин (ведмедів, кабанів та ін.) при вживанні його в їжу, неприпустимість згодовування домашнім тваринам м'яса диких тварин.
Є певні настанови щодо запобігання зараження трихінельозом через вживання м'яса у побуті. Так ефективне знезараження м'яса від личинок може бути при його заморожуванні при −20 °C протягом 3-х днів. Свинину або м'ясо диких тварин слід уживати тільки після ретельної термічної обробки (шматки завтовшки не більше 2,5см варити протягом 3 годин).
Хворі підлягають диспансерному спостереженню протягом 12 місяців. Терміни диспансерного спостереження – через 1-2 тижні , 1-2 і 5-6 місяців.