Державна установа « Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»

«Гаряча» телефонна лінія 

тел. 

(0352) 52 - 81 - 83

за адресою:

46008 м.Тернопіль, вул. Федьковича,13; 

E-mail: 

МОЗ України Тернопільський областий лабораторний центр 

teroblses@mail.te.ua


Санепідситуація за 14.03.2016 року


За результатами проведених моніторингових санітарно-гігієнічних, лабораторно-інструментальних досліджень, розслідування випадків інфекційних захворювань фахівцями Держсанепідслужби області за 14.03.2016 року встановлено наступні невідповідності нормативним вимогам.
За санітарно-гігієнічними показниками:
Вода питна: децентралізовані джерела водопостачання:
Борщівський район:
- с. Мушкатівка (1 взірець), індивідуальна криниця – невідповідність за вмістом нітратів, за загальною жорсткістю.
Монастириський район:
- с. Коржова(1 взірець), індивідуальна криниця – невідповідність за вмістом нітратів.
Гусятинський район:
- с. Глібів (1 взірець), індивідуальна криниця – невідповідність за вмістом нітратів.
Підволочиський район:
- с.Медин (2 взірці), шахтні криниці – невідповідність за вмістом нітратів.


За бактеріологічними показниками:
Вода питна: децентралізовані джерела водопостачання:
Чортківський район:
- с. Ромашівка (5 взірців), індивідуальні криниці – виявлено загальні колі-форми, цитробактер, ентеробактер, кишкова паличка.
Підволочиський район:
- с. Староміщина (3 взірці), індивідуальні криниці – виявлено загальні колі-форми.


За даними моніторингу інфекційної захворюваності, проведеного фахівцями Держсанепідслужби, в області 14 березня 2016 року за первинними діагнозами зареєстровано 31 випадок інфекційних захворювань, з них:

- гастроентероколіти – 4 випадки;
- ентеровірусна інфекція – 1 випадок;
- туберкульоз – 1 випадок;
- вітряна віспа – 18 випадків;
- покуси тваринами – 4 випадки;
- інфекційний мононуклеоз – 1 випадок;
- укус кліщем – 1 випадок;
- трихінельоз – 1 випадок.

За підсумками 10-го тижня (з 07.03. по 13.03.2016р.) інтенсивний показник захворюваності на ГРВІ складає 21,7 випадків на 10 тисяч населення при епідпороговому значенні 46,1 випадок на 10 тисяч населення – 47,1% до епідпорогу, відмічається зниження захворюваності в порівнянні з попереднім тижнем на 32,6% 2315 вип. Проти 3438 вип.). Питома вага дітей склала 60,2% від усіх захворілих (1394 осіб), дітей шкільного віку – 46,6% (650 осіб) від усіх захворілих дітей. За звітний тиждень госпіталізовано 257 осіб, із них 153 (59,5%) становили діти до 18 років.
В області 98 лабораторно підтверджених випадки грипу, із них 91 – грип А Н1 пандемічний, в т.ч. у 9-ти померлих з діагнозом пневмонія.
За результатами щоденного моніторингу захворюваності на грип та ГРВІ епідситуація в області стабільна. Показники захворюваності відповідають середньорічному рівню для відповідної пори року.

Трихінельоз – пероральний зооантропонозний біогельмінтоз, що спричиняється паразитичними черв'яками — різними видами роду Trichinella і характеризується гострим перебігом, гарячкою, мінливими набряками, особливо обличчя, міалгіями і вираженими алергічними проявами.
Трихінельоз є одним з найтяжчих гельмінтозів людини, природні осередки зустрічаються на всіх широтах земної кулі і на всіх континентах, окрім Австралії, синантропні осередки є в регіонах з розвиненим свинарством, широким вживанням людьми в їжу свинячого м'яса. На сьогодні в деяких регіонах України, зокрема у Вінницькій, Хмельницькій, Одеській областях, сформувалися ендемічні вогнища трихінельозу. Цьому посприяв безконтрольний випас свиней з особистих господарств, збільшилось використання м'ясних продуктів без ретельної санітарно-ветеринарної експертизи, особливо в сільській місцевості. Виросла й кількість випадків трихінельозу через вживання в їжу інвазованого м'яса диких тварин.
Хазяями трихінел є переважно хижі ссавці, а також деякі ластоногі, гризуни, комахоїдні, всеядні — домашні та дикі свині. Існують природні і синантропні вогнища інвазії. У природних вогнищах джерелом трихінельозу є дикі тварини, переважно м'ясоїдні (вовки, лисиці, борсуки, кабани, ведмеді тощо). Можливе й зараження птахів, які можуть клювати падаль, окремих морських безхребетних, деяких плазунів, зокрема крокодилів. Циркуляцію трихінельозної інвазії в природі обумовлює хижацтво і поїдання падалі, нерідко канібалізм у тварин. Зараження людей відбувається при вживанні в їжу інвазованого личинками трихінел м'яса, частіше свійської свинини, але нерідкі випадки зараження від м'яса дикого кабана, ведмедя, борсука, рідше — від інших тварин, птахів тощо.
В світі, й в Україні абсолютно переважають випадки трихінельозу, що спричинений видом Trichinella spiralis, яка циркулює у домашніх свиней.
Механізм зараження — оральний, шлях передачі — харчовий. Провідним фактором передачі є недостатньо термічно оброблене м'ясо домашніх і диких тварин, що містить живі інкапсульовані личинки трихінел. Личинки стійкі до соління, копчення, нетривалого заморожування і гинуть тільки при нагріванні до певних температур.
Захворюваність часто носить груповий характер, нерідко відбуваються сімейні спалахи. Імунітет до кінця не прояснений, однак після зараження тривалий час зберігаються високі титри антитіл проти личинок трихінел.
Боротьба з трихінельозом здійснюється за двома основними напрямками:
- посилення ветеринарно-санітарного нагляду;
- широка санітарно-освітня робота, яка повинна бути спрямована на поширення серед населення відомостей про трихінельоз.
Основою загальної профілактики трихінельозу служить дослідження свинини за допомогою лупи. Воно в цій ситуації носить назву «трихінелоскопія» і проводиться на м'ясокомбінатах, скотозабійних пунктах, м'ясо-молочних і харчових контрольних станціях. Для дослідження свинячих туш на трихінельоз беруть, як правило, ніжки діафрагми. При виявленні хоча б однієї личинки трихінел м'ясо знищують або направляють на технічну утилізацію. На свинофермах необхідно систематично проводити дератизацію, щоб обмежити можливість зараження свиней трихінельозом , своєчасно проводити захоронення трупів загиблих тварин.
Щодо природних осередків трихінельозу важливою профілактичною мірою служить закопування мисливцями тушок хижих тварин після зняття шкурок, ретельна термічна обробка м'яса диких тварин (ведмедів, кабанів та ін.) при вживанні його в їжу, неприпустимість згодовування домашнім тваринам м'яса диких тварин.
Є певні настанови щодо запобігання зараження трихінельозом через вживання м'яса у побуті. Так ефективне знезараження м'яса від личинок може бути при його заморожуванні при −20 °C протягом 3-х днів. Свинину або м'ясо диких тварин слід уживати тільки після ретельної термічної обробки (шматки завтовшки не більше 2,5см варити протягом 3 годин).
Хворі підлягають диспансерному спостереженню протягом 12 місяців. Терміни диспансерного спостереження – через 1-2 тижні , 1-2 і 5-6 місяців.