Державна установа « Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»

«Гаряча» телефонна лінія 

тел. 

(0352) 52 - 81 - 83

за адресою:

46008 м.Тернопіль, вул. Федьковича,13; 

E-mail: 

МОЗ України Тернопільський областий лабораторний центр 

teroblses@mail.te.ua


Санепідситуація за 22.03.2016 року


За результатами проведених моніторингових санітарно-гігієнічних, лабораторно-інструментальних досліджень, розслідування випадків інфекційних захворювань фахівцями Держсанепідслужби області за 22.03.2016 року встановлено наступні невідповідності нормативним вимогам.
За санітарно-гігієнічними показниками:
Вода питна: децентралізовані джерела водопостачання:
Борщівський район:
- с.Горошова (1 взірець), с.Гермаківка (1 взірець), с. Збручанське (1 взірець), смт.Скала-Подільська (1 взірець), м.Борщів (1 взірець), індивідуальні криниці – невідповідність за вмістом нітратів, за загальною жорсткістю.
Монастириський район:
- с. Комарівка (1 взірець), індивідуальна криниця – невідповідність за вмістом нітратів.
Кременецький район:
- с. Іванківці (2 взірці), індивідуальні криниці – невідповідність за вмістом нітратів.

За бактеріологічними показниками:
Вода питна: централізовані джерела водопостачання:
Тернопільський район:
- с. Гаї Шевченківські (1 взірець), вода водопровідна – виділено загальні колі-форми.
Чортківський район:
- м.Чортків (4 взірці), вода з мережі міста – виділено загальні колі-форми.

Вода питна: децентралізовані джерела водопостачання:.
Кременецький район:
- с. Іванківці (10 взірців), індивідуальні криниці – виділено загальні колі-форми.
Тернопільський район:
- с. Гаї Шевченківські (4 взірці), вода з мережі міста – виділено загальні колі-форми.

За результатами лабораторно- інструментальних досліджень:
Теребовлянський район:
- с.Струсів: занижений рівень освітленості в приміщеннях ЗОШ.


За даними моніторингу інфекційної захворюваності, проведеного фахівцями Держсанепідслужби, в області 22 березня 2016 року за первинними діагнозами зареєстровано 24 випадки інфекційних захворювань, з них:

- вітряна віспа – 15 випадків;
- кашлюк – 1 випадок;
- епідпаротит – 1 випадок;
- інфекційний мононуклеоз – 1 випадок;
- ентеровірусна інфекція – 1 випадок;
- лямбліоз – 1 випадок;
- покуси тваринами – 1 випадок;
- гастроентероколіти – 3 випадки.
Гастроентероколіт - це запальний процес, що охоплює одночасно весь шлунково-кишковий тракт, найсильніше вражає слизову оболонку кишечника, протікає в гострій і хронічній формі. Буває інфекційним та неінфекційним, в тому числі, алергічним.
Причиною інфекційного гастроентероколіту є розмноження в кишечнику хвороботворних мікроорганізмів, найчастіше бактерій (сальмонела, кишкова паличка, стафілококи, шигела, ієрсінії) та деяких вірусів (ротавірус, ентеровірус). Можливе й паразитарне походження захворювання - амебіаз, лямбліоз, криптоспоридіоз та ін.
Захворювання не є сезонним, але більшість випадків фіксується у весняно-осінній період. Нерідкі зараження цілих груп у дитячих садках, школах, сімейні вогнища.
Джерелом інфекції служить хвора людина чи носій. Збудники живуть і розмножуються в кишківнику і виділяються у зовнішнє середовище з випорожненнями.
Механізм передачі фекально-оральний, який реалізовується переважно харчовим та водним шляхами. Чинниками передачі служать недоброякісні продукти (молочні, випічка з кремом, м'ясні і рибні консерви, паштети) та брудні овочі та фрукти. Мікроби мають здатність не тільки тривалий час зберігати свою активність, але розмножуватися і накопичуватися в багатьох продуктах .
Можливе інфікування при контакті з хворою на гастроентероколіт людиною. Виникає забруднення продуктів при недотриманні хворими і носіями правил особистої гігієни.
Для гастроентероколіту характерний гострий початок, підвищення температури тіла та ознаки інтоксикації. Клініка завжди яскраво виражена і включає цілий комплекс симптомів, притаманних для всіх складових цієї хвороби - гастриту, ентериту і коліту: нудота, блювота, біль у верхній частині живота, здуття, діарея з включенням слизу, іноді крові. Як правило, вони утримуються два - три дні, після чого слабкість залишається, але поступово самопочуття хворого нормалізується. Тривалість захворювання в легкій формі до семи діб. В особливо важких випадках може порушитися свідомість хворого, робота серця і судин.
При постановці діагнозу лікар у першу чергу спирається на відомості про харчування і самопочутті пацієнта і дані огляду. При підозрі на інфекційну форму для виявлення збудника досліджуються залишки їжі, а також блювотні маси, кал.
Профілактичні заходи включають:
- ретельне миття овочів і фруктів перед їжею;
- вживання молочних, м'ясних продуктів і яєць, тільки куплених в магазинах або на
дозволених ринках;
- дотримання гігієнічних норм при приготуванні їжі в домашніх умовах;
дотримання правил особистої гігієни, особливо миття рук перед їжею та після відвідування туалету;
- вживання кип’яченої чи бутильованої води;
- лікування інфекційних захворювань під керівництвом лікаря;
- зміцнення імунітету, прийом вітамінних препаратів.
Важливе значення належить й санітарно-гігієнічним заходам, що спрямовані на недопущення забруднення харчових продуктів і води, боротьбі з мухами та ін.