Державна установа « Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»

«Гаряча» телефонна лінія 

тел. 

(0352) 52 - 81 - 83

за адресою:

46008 м.Тернопіль, вул. Федьковича,13; 

E-mail: 

МОЗ України Тернопільський областий лабораторний центр 

teroblses@mail.te.ua


Санепідситуація за 25.03.2016 року


За результатами проведених моніторингових санітарно-гігієнічних, лабораторно-інструментальних досліджень, розслідування випадків інфекційних захворювань фахівцями Держсанепідслужби області за 25.03.2016 року встановлено наступні невідповідності нормативним вимогам.
За санітарно-гігієнічними показниками:
Вода питна:централізовані джерела водопостачання:
Бучацький район:
- с. Підзамочок (1 взірець), сільський водопровід – невідповідність за загальною окиснюваністю.
- смт.Гусятин: Чабарівський водозабір, артсвердловини (2 взірці) – невідповідність за загальною окиснюваністю.
Вода питна: децентралізовані джерела водопостачання:
Гусятинський район:
- с. Перемилів (4 взірці), індивідуальні криниці – невідповідність за вмістом нітратів.
Шумський район:
- с. Шкроботівка (1 взірець), індивідуальна криниця – невідповідність за вмістом нітратів.


За даними моніторингу інфекційної захворюваності, проведеного фахівцями Держсанепідслужби, в області 25 березня 2016 року за первинними діагнозами зареєстровано 34 випадки інфекційних захворювань, з них:

- вітряна віспа – 21 випадок;
- туберкульоз – 2 випадки;
- покуси тваринами – 3 випадки;
- гастроентероколіти – 7 випадків;
- короста -1 випадок.

Короста – це інфекційне паразитарне захворювання шкіри, яке супроводжується свербінням шкіри та розчухами. Збудник корости — кліщ (Sarcoptes scabiei), який паразитує у верхніх шарах шкіри, носієм є тільки людина. Життєвий цикл складається з двох періодів — від яйця до личинки і від личинки до молодого кліща. Ходи в роговому шарі шкіри хворого на коросту прокладають запліднені самки і личинки — німфи. Личинки виходять із ходів і занурюються у вічка волосяних фолікулів та під лусочки рогового шару епідермісу. Період розвитку кліща від личинки до дорослої особини відповідає появі на шкірі хворого дрібних фолікулярних папул (вузликів), поодиноких везикул, ледве помітних ходів. У день запліднена самка перебуває в ходах у спокої, а ввечері, переважно між 18 і 21-ю годинами, прогризає нові ходи. Таким чином, посилення сверблячки ввечері і вночі пояснюється добовим біоритмом життєдіяльності коростяного кліща.
За межами організму людини коростяний кліщ живе 3-5 діб, цим пояснюється рідкість непрямого способу зараження. Кліщ гине за температури вище 50 °C, тому кип'ятіння білизни чи прасування її гарячою праскою вбиває його. Кліщі та їхні личинки практично відразу гинуть за температури нижче нуля.
Джерелом зараження є хвора на коросту людина. Основний шлях поширення хвороби —контактно-побутовий. Це може відбутися у разі безпосереднього контакту з хворою людиною (сон в одному ліжку, статеві контакти тощо) або через речі, якими користувався хворий (постільна і натільна білизна, одяг, рушники, рукавички, іграшки, гроші тощо). Трапляються випадки зараження коростою в лазнях, душових, готелях, поїздах, на пляжах.
Зараження відбувається переважно у разі перенесення запліднених самок на шкіру здорової людини. При цьому інкубаційний період хвороби практично відсутній, оскільки паразити негайно починають прогризати ходи в роговому шарі епідермісу, що супроводжується сверблячкою. Заразитися можна також личинками, тоді клінічна симптоматика розвивається приблизно через 2 тижні.
Чинники, що сприяють поширенню корости: перебування дітей у колективах (дошкільні дитячі заклади, інтернати, школи), міграція населення (туризм, сезонні роботи, відрядження), нехтування правилами особистої гігієни, несвоєчасне звертання за медичною допомогою, нераціональне самолікування, діагностичні помилки лікарів, відсутність огляду і лікування контактних осіб тощо.
Протиепідемічні заходи:
• Проводити огляд контактних осіб, не ураженим коростою, призначати одноразове профілактичне лікування. У разі виявлення корости у дітей, які відвідують дитячі заклади, проводити огляд персоналу та контактних дітей.
• За особами, що перехворіли на коросту, проводити диспансерне спостереження з повторним оглядом через 3-4 тижні.
• Білизну кип'ятити, прасувати гарячою праскою.
• Посилити роботу щодо активного виявлення корости серед населення.
• Проводити повну дезінфекційну обробку речей протягом першої доби.
• Проводити роз’яснювальну роботу серед населення.