Державна установа « Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»

«Гаряча» телефонна лінія 

тел. 

(0352) 52 - 81 - 83

за адресою:

46008 м.Тернопіль, вул. Федьковича,13; 

E-mail: 

МОЗ України Тернопільський областий лабораторний центр 

teroblses@mail.te.ua


Санепідситуація за 30.03.2016 року


За результатами проведених моніторингових санітарно-гігієнічних, лабораторно-інструментальних досліджень, розслідування випадків інфекційних захворювань фахівцями Держсанепідслужби області за 30.03.2016 року встановлено наступні невідповідності нормативним вимогам.
За бактеріологічними показниками:
Вода питна: централізовані джерела водопостачання:
Гусятинський район:
- с.Чабарівка (2 взірці), водозабір, артсвердловини – виділено загальні колі-форми, цитробактер.
- м.Хоростків (2 взірці), водозабір, арт свердловини - виділено загальні колі-форми, цитробактер.
- с. Самолуски (1 взірець), сільський водогін – виділено загальні колі-форми.

За даними моніторингу інфекційної захворюваності, проведеного фахівцями Держсанепідслужби, в області 30 березня 2016 року за первинними діагнозами зареєстровано 28 випадків інфекційних захворювань, з них:

- гастроентероколіти – 8 випадків;
- покуси тваринами – 3 випадки;
- укус кліщем – 1 випадок;
- вірусний гепатит В ? - 1 випадок;
- вітряна віспа – 8 випадків;
- інфекційний мононуклеоз – 1 випадок;
- туберкульоз – 3 випадки;
- аскаридоз – 2 випадки;
- токсокароз – 1 випадок.

Токсокароз — це зоонозна гельмінтна інвазія, що спричиняється зараженням нематодами, які паразитують у тварин. Хвороба у людей супроводжується ураженням різних життєво важливих органів і тканин (легень, мозку, очей, печінки, нирок, серця тощо). Дорослі паразити (токсокари) живуть у тонкій кишці собак, котів, вовків, лисиць, песців та ін.
Єдиним резервуаром та джерелом інфекції є собаки та коти. Практично всі бродячі тварини є зараженими. Однак особливості дефекаційної звички котів зумовлюють значно меншу можливість зараження людей. Для котів існує додатковий шлях зараження — при поїданні мишей і пацюків, які є резервуарними господарями личинок токсокар.
Механізм передачі є фекально-оральний, найчастіше реалізується шлях — контактно-побутовий. Сприйнятливість людей висока, найбільшу захворюваність реєструють серед дітей.
Заходи, спрямовані на запобігання захворюванню людей на токсокароз, насамперед передбачають ліквідацію джерела інвазії (уражених тварин), факторів передачі збудника (захист навколишнього середовища від забруднення яйцями токсокар) і виконання елементарних гігієнічних вимог. Взявши в дім тварину, її необхідно перевірити на наявність гельмінтів. У подальшому котів і собак потрібно регулярно, хоча б 1 раз на рік, обстежувати і, за потреби, своєчасно лікувати. Цуценят рекомендується обстежувати з 14—18-денного віку. Собак належить виводити на прогулянку в місця, де не граються діти. Місця загального користування, куди собаки і коти мають доступ, повинні бути огороджені від дитячих майданчиків.
Яйця токсокар, які потрапили в землю і дозріли в ній за 1—3 тижні при сприятливому температурному режимі (13-16°С) зовнішнього середовища, можуть забруднювати овочі, городню зелень, взуття й одяг дітей, а в дитячих садках і школах — інвентар і предмети вжитку. Зелень, овочі та фрукти, які вживаються в їжу сирими, необхідно ретельно мити в проточній воді, а потім занурювати на 3 секунди в окріп. Слід наполегливо привчати дітей з раннього віку мити руки перед їдою і після відвідування туалету та контактування з собакою чи котом. Потрібно також боротися зі шкідливою звичкою дітей брати пальці в рот.