Державна установа « Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»

«Гаряча» телефонна лінія 

тел. 

(0352) 52 - 81 - 83

за адресою:

46008 м.Тернопіль, вул. Федьковича,13; 

E-mail: 

МОЗ України Тернопільський областий лабораторний центр 

teroblses@mail.te.ua


Санепідситуація за 11.04.2016 року


За результатами проведених моніторингових санітарно-гігієнічних, лабораторно-інструментальних досліджень, розслідування випадків інфекційних захворювань фахівцями Держсанепідслужби області за 11.04.2016 року встановлено наступні невідповідності нормативним вимогам.
За санітарно-гігієнічними показниками:
Вода питна: централізовані джерела водопостачання:
Підволочиський район:
-с. Остап’є ЗОШ І-ІІ ст, водопровідна мережа – невідповідність за вмістом заліза.
Вода питна: децентралізовані джерела водопостачання:
Борщівський район:
-с. Кривче, індивідуальна криниця – невідповідність за вмістом нітратів та загальною жорсткістю;
-с. Слобідка-Мушкатівська, індивідуальна криниця – невідповідність за вмістом нітратів та загальною жорсткістю.
Кременецький район:
-с. Сапанів , індивідуальна криниця – невідповідність за вмістом нітратів.
Гусятинський район:
-с. М.Бірки, індивідуальна криниця – невідповідність за вмістом нітратів;
-с. Саджівка, індивідуальні криниці (5 взірців) – невідповідність за вмістом нітратів;
-с. Товсте, індивідуальні криниці (4 взірці) – невідповідність за вмістом нітратів.

За бактеріологічними показниками:
Вода питна: централізовані джерела водопостачання
Бережанський район:
-с.Надрічне, водопровідна мережа – виявлено ентерококи.
Вода питна: децентралізовані джерела водопостачання:
Чортківський район:
-с. Біла, індивідуальна криниця – виявлено загальні коліформи (цитробактер);
-с. Джурин, індивідуальні криниці, (4 взірці) – виявлено загальні коліформи;
-с. Криволука, індивідуальні криниці (3 взірці) – виявлено загальні коліформи.

За даними моніторингу інфекційної захворюваності, проведеного фахівцями Держсанепідслужби, в області 11 квітня 2016 року за первинними діагнозами зареєстровано 51 випадок інфекційних захворювань, з них:

- гастроентероколіти – 3 випадки;
- хронічний вірусний гепатит «С» – 1 випадок;
- хронічний вірусний гепатит «В» – 1 випадок;
- укуси кліщами – 18 випадків;
- покуси тваринами – 12 випадків;
- вітряна віспа – 13 випадків;
- педикульоз – 1 випадок;
- лямбліоз – 1 випадок;
- аскаридоз – 1 випадок.
Аскаридоз - один з найбільш широко поширених в світі гельмінтозів (заражена кожна четверта людина на земній кулі). Аскариди відносяться до геогельмінтів, тобто в циклі їх розвитку обов’язковим етапом є перебування у зовнішньому середовищі. Лише пройшовши етап розвитку в землі, за умови достатньої вологості, доступу кисню, оптимальної температури близько 24° С, в яйці формується личинка. А через 10-12 днів личинка линяє і перетворюється в інвазивну форму, яка при помірній температурі живе близько 6 місяців.
Людина – кінцевий господар аскариди. Заражається при ковтанні зрілого яйця, що містить личинку, переважно разом із забрудненими овочами, ягодами, фруктами, а також від домашніх тварин.
Через кілька годин після потрапляння зрілого яйця аскариди в організм, в тонкому кишечнику утворюються личинки, які активно проникають через оболонку кишечника в кров. З потоком крові личинки потрапляють в печінку і легені, звідти в бронхи, трахею, а потім, при відкашлюванні, з мокротою в глотку, і, нарешті, в шлунково-кишковий тракт. Весь період міграції личинок триває близько двох тижнів. Кінцевим пунктом аскарид є тонкий кишечник, де вони розвиваються в дорослих особин. Прикріплюючись до стінки кишечника головним кінцем, на якому є ротовий отвір, гельмінт всмоктує поживні речовини. Існування і розвиток аскарид в кишечнику триває близько 1 року, після чого вони гинуть.
Профілактика аскаридозу.
У профілактиці аскаридозу велике значення має санітарний благоустрій населених місць. У першу чергу, потрібно стежити, щоб ґрунт присадибних ділянок та дворів, а також дитячі майданчики та пісочниці не забруднювався фекаліями людей і тварин. Крім того, яйця аскарид дуже чутливі до прямих ультрафіолетових променів – сонце для них шкідливе. Тому пісок у дитячих пісочницях слід щодня рихлити, переміщаючи нижні шари вгору, під прямі ультрафіолетові промені. Не менш ефективно допомагають боротися з подібними паразитами речовини, що виділяються корінням деяких рослин, наприклад, календули, гороху, вівса, люпину, тому доцільно знайти їм місце на присадибній ділянці. Місця загального користування, куди собаки і коти мають доступ, повинні бути огороджені від дитячих майданчиків.
Зелень, овочі, ягоди та фрукти, які вживаються в їжу сирими, необхідно ретельно мити в проточній воді. Потрібно також боротися зі шкідливою звичкою дітей брати пальці в рот. Слід наполегливо привчати дітей з раннього віку мити руки перед їдою, після відвідування туалету та контактування з собакою чи котом.