Державна установа « Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»

«Гаряча» телефонна лінія 

тел. 

(0352) 52 - 81 - 83

за адресою:

46008 м.Тернопіль, вул. Федьковича,13; 

E-mail: 

МОЗ України Тернопільський областий лабораторний центр 

teroblses@mail.te.ua


Санепідситуація за 18.04.2016 року

За результатами проведених моніторингових санітарно-гігієнічних, лабораторно-інструментальних досліджень, розслідування випадків інфекційних захворювань фахівцями Держсанепідслужби області за 18.04.2016 року встановлено наступні невідповідності нормативним вимогам.

За санітарно-гігієнічними показниками:
Вода питна: децентралізовані джерела водопостачання:
Борщівський район:
- с. Худіївці (1 взірець), с. Горошова (1 взірець), індивідуальні криниці – невідповідність за вмістом нітратів, за загальною жорсткістю.
Гусятинський район:
- с. Перемилів (1 взірець), с. Васильківці (1 взірець), с. Копичинці (2 взірці), с. Яблунів (1 взірець), с. Хлопівка (1 взірець), індивідуальні криниці – невідповідність за вмістом нітратів.
Заліщицький район:
-с. Мишків (4 взірці), індивідуальні криниці – невідповідність за вмістом нітратів, за загальною жорсткістю.
Монастириський район:
-с. Вістря (1 взірець), індивідуальна криниця – невідповідність за вмістом нітратів.
Підволочиський район:
-с. Жеребки (2 взірці), індивідуальні криниці – невідповідність за вмістом нітратів.

За бактеріологічними показниками:
Вода питна: централізовані джерела водопостачання
Бережанський район:
- с. Рогатин (1 взірець), каптажоване джерело – виявлено загальні колі-форми.
Чортківський район:
- м. Чортків (1 взірець), вода водопровідна – виявлено загальні колі-форми, цитробактер.

Вода питна: децентралізовані джерела водопостачання
Гусятинський район:
- с. Гадинківці (2 взірці), індивідуальні криниці - виявлено загальні колі-форми, цитробактер.
Підволочиський район:
- с. Жеребки (2 взірці), індивідуальні криниці – виявлено загальні колі-форми.


За даними моніторингу інфекційної захворюваності, проведеного фахівцями Держсанепідслужби, в області 18 квітня 2016 року за первинними діагнозами зареєстровано 34 випадки інфекційних захворювань, з них:

- гастроентероколіти – 3 випадки;
- покуси тваринами – 6 випадків;
- укуси кліщами – 9 випадків;
- короста – 1 випадок;
- аскаридоз – 2 випадки;
- туберкульоз – 2 випадки;
- вітряна віспа – 10 випадків;
- інфекційний мононуклеоз – 1 випадок.
Інфекційний мононуклеоз (залозиста гарячка, хвороба Філатова, моноцитарна ангіна) – гостре інфекційне захворювання, яке характеризується помірною гарячкою, ознаками інтоксикації, розвитком тонзиліту, генералізованою лімфаденопатією, збільшенням печінки і селезінки, появою атипових мононуклеарів у крові.
Найбільш вірогідною є вірусна природа інфекційного мононуклеозу. Більшість авторів вважають, що в етіології захворювання основну роль відіграє вірус герпесу людини типу 4 (Епштейна-Барра), рідше - цитомегаловірус.
Джерелом інфекції є хворі (заразні з перших днів захворювання), реконвалесценти (заразні до 6 місяців після одужання); а також вірусоносії - здорові люди, які перенесли безсимптомну інфекцію. Вважається, що збудник міститься в секреті порожнини рота і виділяється зі слиною (з моменту закінчення інкубаційного періоду і протягом 6-18 місяців). Основний механізм передачі - повітряно-крапельний. Не заперечується можливість контактного (при поцілунках, через руки, іграшки та предмети побуту), аліментарного (через воду, харчові продукти) і трансфузійного (при переливанні донорської крові) шляхів передачі інфекції. Зараженню сприяють скупченість, користування загальним посудом, білизною, тісні побутові контакти.
Захворювання малоконтагіозне, зустрічається переважно у вигляді спорадичних випадків, проте можливі сімейні та групові спалахи. Хворіють переважно діти і підлітки, дорослі до 40 років. Характерна зимово-весняна сезонність. Імунітет після перенесеної хвороби стійкий.
За різними даними, інфікованість вірусом Епштейна-Барра становить у дітей до 5-річного віку понад 50% та 85-90% - у дорослого населення і лише у деяких з них цей вірус викликає симптоми, які прийнято називати інфекційним мононуклеозом. Збудник має здатність тривало персистувати в організмі у вигляді латентної інфекції.
Інкубаційний період може тривати від 2 до 50 днів, найчастіше – 12-20 днів. Захворювання розпочинається гостро. Діагноз виставляється на основі характерних клінічних симптомів та змін в загальному аналізі крові. Розрізняють такі клінічні форми інфекційного мононуклеозу: типові та атипові (безсимптомні, стерті); за тяжкістю – легкі, середньої тяжкості і тяжкі; за перебігом – неускладнені, ускладнені, рецидивні. Для лабораторного підтвердження діагнозу використовують серологічні реакції. Інфекційний мононуклеоз закінчується повним видужанням. Ускладнення трапляються рідко, але можуть бути небезпечними для життя. До них належать гостра гемолітична анемія, менінгоенцефаліт, полірадикулоневрити, пневмонія та ін.
Хворих за клінічними показами госпіталізують до інфекційного відділення або ізолюють вдома. За контактними особами здійснюють медичне спостереження протягом 20 днів. Специфічна профілактика інфекційного мононуклеозу не розроблена. Неспецифічну профілактику здійснюють шляхом підвищення загальної та імунологічної резистентності організму.