Державна установа « Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»

«Гаряча» телефонна лінія 

тел. 

(0352) 52 - 81 - 83

за адресою:

46008 м.Тернопіль, вул. Федьковича,13; 

E-mail: 

МОЗ України Тернопільський областий лабораторний центр 

teroblses@mail.te.ua


Санітарно – епідеміологічна ситуація за 01.12.2015 року


За результатами проведених лабораторно-інструментальних досліджень в плані здійснення поточного санітарно-епідеміологічного нагляду, моніторингових санітарно-гігієнічних досліджень, розслідування випадків інфекційних захворювань, тощо, органами Держсанепідслужби області за 01.12.2015 року встановлено наступні невідповідності нормативним вимогам:
За санітарно-гігієнічними показниками:

Вода питна: централізовані джерела водопостачання:
- Заліщицький район: (1 взірець) с. Касперівці, індивідуальна криниця - невідповідність за вмістом нітратів, за загальною жорсткістю.
- Борщівський район: (1 взірець) с.Королівка, індивідуальна криниця – невідповідність за вмістом нітратів, за загальною жорсткістю.
- м.Борщів: (1 взірець) – невідповідність за вмістом нітратів, за загальною жорсткістю.

За бактеріологічними показниками:
Вода питна: централізовані джерела водопостачання:
- Бережанський район: с. Урмань, водопровідний кран – виявлено загальні колі-форми.


За даними моніторингу інфекційної захворюваності, проведеного фахівцями Держсанепідслужби, в області 1 грудня 2015 року за первинними діагнозами зареєстровано 30 випадків інфекційних захворювань, з них:
- гастроентероколіти – 7 випадків;
- хронічний вірусний гепатит В + С – 1 випадок;
- вірусний гепатит В – 1 випадок;
- покуси тваринами – 1 випадок;
- скарлатина – 3 випадки;
- інфекційний мононуклеоз – 1 випадок;
- туберкульоз - 3 випадки;
- вітряна віспа – 8 випадків;
- короста – 1 випадок;
- лямбліоз – 1 випадок;
- аскаридоз – 2 випадки;
- дифтерія? – 1 випадок.

Дифтерія — гостре антропонозне інфекційне захворювання з крапельним механізмом передачі збудника інфекції, що характеризується ураженням ротоглотки та дихальних шляхів, рідше шкіри, інтоксикацією, місцевим фіброзним запаленням з наявністю плівок, а також токсичним ураженням серцево-судинної і нервової систем, нирок.
Джерелом інфекції при дифтерії є хворі на будь-яку клінічну форму, а також бактеріоносії, які є резервуарами хвороби.
Основний механізм передачі — повітряно-крапельний, рідше може реалізуватися й контактний (наприклад, при дифтерії шкіри). Бактеріовиділення у хворого починається з кінця інкубаційного періоду й триває до повної санації ротоглотки, у деяких випадках може формуватися вторинне носійство. При спалахах дифтерії первинними носіями можуть бути до 10% зовнішньо здорових людей.
Сприйнятливість до дифтерійної інфекції є загальною. Імунітет антитоксичний, тому можливе вторинне носійство, повторні захворювання. Після перенесеного захворювання антитоксичний імунітет триває 1-1,5 року, після вакцинації – 5-10 років.
Сезонність — осінньо-зимова. Групами ризику є діти старших вікових груп і дорослі.
Профілактичні заходи. Основним методом є активна імунізація відповідно до Календаря профілактичних щеплень. Включає планову вакцинацію і ревакцинацію населення, яку здійснюють вакцинами, що містять адсорбований дифтерійний анатоксин (АКДП, АКДП-М, АД-М).
Неспецифічна профілактика. Включає своєчасну ізоляцію хворих і носіїв токсигенних штамів коринебактерій дифтерії. Виписують хворих після повного клінічного видужання і отримання негативних результатів при дворазовому бактеріологічному дослідженні мазків із зіву і носа з інтервалом 2 дні та через 3 дні після завершення антибіотикотерапії. В організованих колективах після ізоляції хворого протягом 7 діб проводять щоденну термометрію та огляд контактних осіб терапевтом (педіатром), одноразово здійснюють їм бактеріологічне дослідження, огляд оториноларингологом. У вогнищі здійснюють заключну дезінфекцію.