Державна установа « Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»

«Гаряча» телефонна лінія 

тел. 

(0352) 52 - 81 - 83

за адресою:

46008 м.Тернопіль, вул. Федьковича,13; 

E-mail: 

МОЗ України Тернопільський областий лабораторний центр 

teroblses@mail.te.ua


Санітарно – епідеміологічна ситуація за 11.01.2016 року


За результатами проведених лабораторно-інструментальних досліджень, моніторингових санітарно-гігієнічних досліджень, розслідування випадків інфекційних захворювань, тощо, органами Держсанепідслужби області за 11.01.2016 року встановлено наступні невідповідності нормативним вимогам:
За санітарно-гігієнічними показниками:
Вода питна: децентралізовані джерела водопостачання:
Борщівський район: (4 взірці), с. Мушкатівка, с.Шупарка, с.Цигани, смт.Мельниця-Подільська, індивідуальні криниці – невідповідність за вмістом нітратів, за загальною жорсткістю.
Заліщицький район: (4 взірці), с.Дорогичівка, с.Лисівці, с.Слобідка, індивідуальні криниці – невідповідність за вмістом нітратів, за загальною жорсткістю.
Вода питна: централізовані джерела водопостачання:
Теребовлянський район: ЗОШ– невідповідність за вмістом аміаку.

За даними моніторингу інфекційної захворюваності, проведеного фахівцями Держсанепідслужби, в області 11 січня 2016 року за первинними діагнозами зареєстровано 68 випадків інфекційних захворювань, з них:
- гастроентероколіти – 6 випадків;
- вітряна віспа – 53 випадки;
- туберкульоз – 2 випадки;
- покус твариною – 1 випадок;
- короста – 3 випадки;
- ВГ «А» - 1 випадок;
- ГЗЗ (ГРВІ) – 1 випадок;
- скарлатина – 1 випадок.
Скарлатина — гостре інфекційне захворювання переважно дитячого віку, яке характеризується явищами загальної інтоксикації, ангіною, лімфаденітом, дрібноточковим висипом та наступним пластинчастим лущенням.
Збудник скарлатини — бета-гемолітичний стрептокок групи А.
Джерелом інфекції є хворий на скарлатину, контагіозний з моменту захворювання до 22-го дня від початку хвороби, а також хворий (дитина або дорослий), в якого є інша стрептококова хвороба (ангіна, назофарингіт, стрептодермія, бешиха та ін.).
Основний механізм передачі — повітряно-краплинний. Певну роль при поширенні скарлатини відіграє передача інфекції контактним шляхом — через третю особу та через предмети, яких торкався хворий. Бувають також харчові спалахи скарлатини — через молоко, холодець тощо.
Найбільше випадків захворювання скарлатиною спостерігається серед дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Діти першого року життя і після 15-річного віку на скарлатину хворіють рідко. Інкубаційний період при скарлатині триває 2 — 7 днів, іноді збільшуючись до 12 днів.
Специфічної профілактики скарлатини досі ще не розроблено.
Заходи у вогнищі:
1. Хворого на скарлатину ізолюють вдома або госпіталізують, якщо є покази (важка та ускладнена форми хвороби, неможливість забезпечити догляд за хворим або ізолювати його вдома тощо). Реконвалесценти, які відвідують дитячі дошкільні заклади та перші два класи школи, допускаються в ці заклади, коли мине 22 дні від початку хвороби.
2. Обмежувальні протиепідемічні заходи в організованих колективах (для контактних дітей дошкільного віку та учнів перших двох класів шкіл) встановлюються на 7 днів.
3. За контактними у вогнищі проводиться щоденний медичний нагляд. Важливо виявити стерті та атипові (наприклад, ангіна) форми хвороби.