Державна установа « Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»

«Гаряча» телефонна лінія 

тел. 

(0352) 52 - 81 - 83

за адресою:

46008 м.Тернопіль, вул. Федьковича,13; 

E-mail: 

МОЗ України Тернопільський областий лабораторний центр 

teroblses@mail.te.ua


Санепідситуація за 19.01.2016 року

За результатами проведених лабораторно-інструментальних моніторингових санітарно-гігієнічних досліджень, розслідування випадків інфекційних захворювань, тощо, органами Держсанепідслужби області за 19.01.2016 року встановлено наступні невідповідності нормативним вимогам.
За санітарно-гігієнічними показниками:
Вода питна: централізовані джерела водопостачання:
- Борщівський район с.Михайлівка, водогін (3 взірці) – невідповідність за вмістом нітратів, за загальною жорсткістю.
Вода питна: нецентралізовані джерела водопостачання:
- Борщівський район с Кудринці, с.Окопи, с.Худиківці, індивідуальні криниці (5 взірців), с.Худиківці, с.Дзвенигород, криниці загального користування (2 взірці)– невідповідність за вмістом нітратів, за загальною жорсткістю.
За бактеріологічними показниками:
Вода питна: централізовані джерела водопостачання:
Борщівський район:
- с.Михайлівка, водогін (3 взірці) - виявлено загальні колі-форми;
- с.Дзвенигород, водогін (2 взірці) – виявлено загальні колі-форми.
Вода питна: нецентралізовані джерела водопостачання:
Борщівський район:
- с.Дзвенигород, криниця загального користування (1 взірець) – виявлено загальні колі-форми.
Тернопільський район:
- с.Настасів, криниці (2 взірці) – виявлено загальні колі-форми.
За інструментальними показниками:
Заліщицький район:
- м. Заліщики, ЛПЗ – невідповідність за параметрами мікроклімату (відносна вологість);
Лановецький район:
- м.Ланівці, ЛПЗ – невідповідність за параметрами мікроклімату (температура повітря, відносна вологість).
Теребовлянський район:
- м.Теребовля, ЛПЗ, ДНЗ - невідповідність за параметрами мікроклімату (відносна вологість).
За даними моніторингу інфекційної захворюваності, проведеного фахівцями Держсанепідслужби, в області 19 січня 2016 року за первинними діагнозами зареєстровано 31 випадок інфекційних захворювань, з них:
- гастроентероколіти – 2 випадки;
- вірусний гепатит А – 2 випадки;
- хронічний гепатит В – 3 випадки;
- хронічний гепатит С – 2 випадки;
- вітряна віспа – 17 випадків;
- скарлатина – 1 випадок;
- інфекційний мононуклеоз – 1 випадок;
- покуси тваринами – 2 випадки;
- гнійно-запальне захворювання - 1 випадок.
Захворюваність на грип та ГРВІ в області є нестійкою, набирає ознак неблагополучної (перевищено епідемічний поріг на 9-ти адміністративних територіях: Тернопільському районі – на 9%, Козівському – в 2,9 рази, Чортківському – на 2,7%, Зборівському – на 17,2%, Кременецькому – на 32,2%, Шумському – на 59%, Теребовлянському – на 38,3%, Підволочиському – на 2,5% та м. Тернополі – на 47,2%).
За результатами щоденного моніторингу відмічається ріст захворюваності. За 18.01.16р. захворіло 2442 особи, що складає 73,1% до кількості захворілих на 2 тижні (3341 особа). Динаміка захворюваності серед дитячого населення: 1123 за 18.01.16р. - 68,1% до кількості захворілих дітей на 2 тижні (1649). Темпи приросту захворюваності вказують на те, що до кінця 3 тижня показник захворюваності перевищить епідпоріг в 2 рази.
Гнійно-запальні захворювання (ГЗЗ) є складовою внутрішньо-лікарняних інфекцій.
Встановлено примірний перелік ГЗЗ, які виникають у новонароджених (піодермія, омфаліт, пухирчатка, пневмонія, сепсис, вірусний гепатит В та С, ГРВІ та ін.) і породіль (післяопераційні інфекції акушерської рани, ендометрит, перитоніт, сепсис, мастит, цистит, уретрит, пневмонія, ГРВІ та ін.) протягом 7 днів після виписки із стаціонару лікувально-профілактичних закладів та підлягають обліку й реєстрації.
Частіше реєструються гнійно-запальні захворювання в новонароджених.
Етіологічними чинниками ГЗЗ у дітей є стрептококи, стафілококи, кишкова паличка, клебсієла, серрація, протей, синьо-гнійна паличка, гриби роду Саndida та віруси.
Джерелом інфекції для новонародженої дитини є мати чи медичний персонал. Шляхи передачі інфекції різноманітні: вертикальний, контактний, повітряно-крапельний, аліментарний (молоко, розчини для пиття). Сприйнятливість – висока.
Фактори ризику виникнення захворювань у новонароджених:
- обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез матері (тривале безпліддя, екстрагенітальна патологія, самовільне переривання вагітності);
- ускладнений перебіг вагітності (загроза переривання вагітності, запальні урогенітальні захворювання, гострі респіраторні захворювання, екстрагенітальна патологія);
- перинатальна персистенція цитомегаловірусу, вірусу гепатиту В, герпес-вірусу, ентеровірусів, ротавірусів в організмі матері, плода;
- ускладнення пологів (патологічні пологи, прееклампсія, еклампсія, акушерські втручання, кесарів розтин, гостра інтранатальна гіпоксія);
- передчасне народження;
- заходи реанімації та інтенсивної терапії у при асфіксії новонароджених (інтубація, штучна вентиляція легень, інфузійна терапія, катетеризація магістральних судин, харчування через зонд);
- штучне вигодовування;
- перебування новонародженого в акушерському стаціонарі окремо від матері;
- колонізація новонародженого госпітальними штамами бактерій, що циркулюють у пологовому закладі;
- інфекційні ускладнення у породіль, післяопераційні інфекції, сепсис;
- температура в пологовому залі або в палаті спільного перебування матері та дитини нижче ніж 25оС;
- порушення санітарно-гігієнічних вимог до режиму годування новонароджених;
- застосування катетерів, зондів, шприців багаторазового використання тощо;
- порушення санітарно-протиепідемічного режиму в стаціонарі.
Профілактичні заходи включають:
• ранній облік вагітних, контроль за станом здоров’я;
• клініко-лабораторне обстеження груп ризику;
• лікування гострих інфекційних захворювань та санація хронічних вогнищ інфекції;
• активна імунізація вагітних (введення стафілококового анатоксину);
• спільне перебування матері і дитини в пологовому будинку;
• раннє прикладання дитини до грудей;
• своєчасне виявлення та ізоляція хворих новонароджених та жінок;
• термін перебування в пологовому будинку не більше 5 днів.
Основними заходами профілактики інфекцій в акушерському стаціонарі є чітке виконання діючих нормативних актів щодо дотримання санітарно-протиепідемічного режиму, систематичний бактеріологічний контроль, виявлення і санація носіїв патогенної і умовно-патогенної флори серед обслуговуючого персоналу.