Державна установа « Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»

«Гаряча» телефонна лінія 

тел. 

(0352) 52 - 81 - 83

за адресою:

46008 м.Тернопіль, вул. Федьковича,13; 

E-mail: 

МОЗ України Тернопільський областий лабораторний центр 

teroblses@mail.te.ua


Що потрібно знати про ентеровірусні інфекції


Ентеровірусні інфекціі – це множинна група гострих інфекційних захворювань, які можуть вражати дітей та дорослих при зараженні вірусами з сімейства пікорнавірусів, роду Enterovirus, зокрема Коксакі А і В, ЕСНО.
Підступність збудників ентеровірусної інфекції у тому, що вони можуть викликати різні форми клінічних проявів, від легкого нездужання до серйозного ураження центральної нервової системи.
Для даного захворювання характерні лихоманка та поліморфізм симптомів і тому існують наступні клінічні форми: катаральна, гастроентеритична, ентеровірусної лихоманки, ентеровірусної екзантеми, герпангіни, серозного менінгіту, міокардиту, кон’юнктивіту та ін. Умовно їх поділяють на потенційно важкі та менш небезпечні.
Джерелом інфекції є хворі люди та вірусоносії. Величезна кількість вірусів міститься у випорожненнях та дещо менше - у носоглотковому секреті. Виділення збудників відбувається ще в інкубаційному періоді та триває впродовж кількох місяців після інфікування.
Тривале здорове носійство створює більшу епідеміологічну небезпеку, порівняно з хворими, яких вдається виявити та ізолювати.
Основний механізм передачі – фекально - оральний. Також у перші дні захворювання (коли є катаральні явища і пов'язані з ними кашель й чхання) може реалізовуватися повітряно-крапельний механізм передачі.
Шляхи передачі – водний, харчовий, контактно-побутовий. Якщо вагітна жінка заражена ентеровірусною інфекцією, можливий і вертикальний шлях передачі збудника дитині.
Для ентеровірусної інфекції характерна літньо-осіння сезонність. Сприйнятливість дуже висока. Імунітет після перенесеного захворювання досить тривалий (до декількох років). Трапляються як спорадичні випадки, так і групові захворювання. Найчастіше хворіють діти віком від 3 до 10 років.
Хворі особи підлягають ізоляції. За контактними особами спостерігають 2 тижні. Можна здійснювати ендоназальну інстиляцію (крапельне оприскування) лейкоцитарного інтерферону контактним дітям та дорослим. В осередку інфекції проводять дезінфекційні заходи.
Профілактика ентеровірусних інфекцій зводиться до проведення загальносанітарних заходів. Рекомендоване провітрювання та дезінфекція приміщень, дотримання правил видалення та знезараження нечистот, забезпечення населення безпечними в епідеміологічному плані продуктами.
Специфічних засобів профілактики не розроблено.