Державна установа « Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»

«Гаряча» телефонна лінія 

тел. 

(0352) 52 - 81 - 83

за адресою:

46008 м.Тернопіль, вул. Федьковича,13; 

E-mail: 

МОЗ України Тернопільський областий лабораторний центр 

teroblses@mail.te.ua


Що варто знати про лептоспіроз



Лептоспіроз – гостре інфекційне захворювання з групи зоонозів, яке перебігає з гарячкою, загальною інтоксикацією, ураженням нирок, печінки, серцево-судинної, нервової систем, геморагічним синдромом.
Збудники хвороби належать до роду Leptospira, родини Spirochаetaceae.
Резервуаром лептоспір у природі є багато видів диких і домашніх тварин, в яких інфекція може перебігати латентно або у формі хвороби різної тяжкості. Це найчастіше гризуни (сірий пацюк, чорний пацюк, хатня миша, польова миша, полівка звичайна, полівка гуртова, мишак європейський, мишак степовий, водяна полівка, ондатра, строкатка степова).
Велике поширення лептоспір відзначають серед свійських ссавців (велика та дрібна рогата худоба, свині, собаки, тощо) і промислових (лисиці, вовки, дикий кабан, тощо) тварин.
Найбільше значення мають ті, які виділяють лептоспіри у довкілля із сечею протягом тривалого часу, в першу чергу, гризуни і травоїдні.
Механізми передачі збудника - контактний, шляхи передачі — водний, аліментарний, раневий. Зараження відбувається при вживанні контамінованої води і їжі, під час купання, риболовлі, занять водним спортом у забруднених збудниками водоймах, при догляді за хворими тваринами, випадковому потраплянні сечі хворої тварини на пошкоджену шкіру людини. Для проникнення лептоспір достатньо найменших порушень цілісності шкіри. В шлунку ж людини збудник швидко гине через кислу реакцію шлункового соку. Тому інфікування при вживанні забрудненої води або їжі здійснюється через дрібні пошкодження слизової оболонки ротоглотки. Хвора людина практично не становить небезпеки щодо зараження інших людей. В сечі людей лептоспіри швидко гинуть через її кислотність.
Сприйнятливість висока, частіше хворіють чоловіки — підлітки і дорослі. Серед хворих переважають мешканці села. Хворіють дератизатори, тваринники, ветеринари, фермери, мисливці, працівники м'ясокомбінатів, косарі, особи, які працюють на заболочених луках (заготівля сіна, торфу), заготівельники лісу, меліоратори, робітники очисних споруд і каналізації, рибалки.
Загальні профілактичні заходи:
• дератизаційні заходи, охорона джерел водопостачання і продуктів харчування від забруднення виділеннями гризунів, заборона вживання води відкритих водойм;
• використання захисного одягу при роботі в несприятливих умовах, догляді за тваринами,
• проведення ветеринарно-санітарних і меліоративних робіт.
Специфічна профілактика: за епідпоказами дорослих і дітей щеплюють лептоспірозною вакциною.
В епідемічному осередку здійснюють:
• заключну дезінфекцію;
• дератизацію;
• лабораторне обстеження (зокрема, серологічне дослідження на лептоспіроз) хворих з гарячкою і тих, хто перехворів протягом останнього місяця.
• піддають продукти тваринного походження термічній обробці, воду кип'ятять.
Санітарно-освітня робота спрямована на ознайомлення населення з передумовами зараження лептоспірозом, клінічними проявами хвороби, необхідністю швидшого звертання за медичною допомогою. Слід звернути увагу на небезпеку купання у непроточних водоймах, використання води відкритих водойм для пиття і господарських потреб.