Державна установа « Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»

«Гаряча» телефонна лінія 

тел. 

(0352) 52 - 81 - 83

за адресою:

46008 м.Тернопіль, вул. Федьковича,13; 

E-mail: 

МОЗ України Тернопільський областий лабораторний центр 

teroblses@mail.te.ua


Туберкульоз

24 березня – Всесвітній день боротьби з туберкульозом! В умовах епідемії туберкульозу, визнаної на світовому та загальнодержавному рівні, із врахуванням впливу як медичних, так і соціальних чинників на суспільство, туберкульоз залишається актуальною проблемою сьогодення.

Епідемія туберкульозу віддзеркалює соціально-економічний стан країни, культурно-освітній рівень та благополуччя населення, ступінь розвитку охорони здоров'я, у тому числі і фтизіатричної служби.

За міжнародними критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я епідемія туберкульозу на визначеній території оголошується тоді, коли рівень захворюваності - вище 30 випадків на 100 тисяч населення.
Ретроспективно за останнє десятиріччя показник захворюваності на туберкульоз (вперше виявлені випадки) серед населення області коливається в межах 55 - 45 вип. на 100 тис. населення, смертності – 14 - 6 вип. на 100 тис. населення.
В 2014 році на території області зареєстровано 486 випадків вперше виявленого туберкульозу, що становить 45,2 вип. на 100 тис. населення, показник смертності від усіх форм туберкульозу – 89 випадків (8,3 вип. на 100 тис. населення).
Для оцінки епідситуації щодо туберкульозу слід, окрім традиційної статистики (захворюваність, смертність), використовувати об’єктивні показники: зростання кількості бацилярних форм туберкульозу - кожен 2- й хворий із бактеріовиділенням є потенційно небезпечний для оточуючих, деструктивних (запущених) форм туберкульозу – кожен 4-й хворий виявлений на пізніх стадіях захворювання; щорічна реєстрація випадків серед дітей, підлітків, контактних осіб у вогнищах туберкульозу, декретованого контингенту населення, медиків, рецидивів захворювання після пройденого курсу лікування.
Крім того, у зв’язку з недостатнім забезпеченням імунобіологічними препаратами (туберкулін, вакцина БЦЖ) протягом останніх кількох років, ситуація щодо стану профілактики туберкульозу в області викликає занепокоєння, адже на фоні зниження кількості захищених (імунізованих), створюється сприятливі умови для поширення збудника в зовнішньому середовищі, в результаті - розширення резервуару туберкульозної інфекції.
Актуальність туберкульозу. На туберкульоз може захворіти кожен: незалежно від віку, статі, національної приналежності та соціального становища. Захворювання викликається специфічними збудниками (мікобактеріями) і характеризується переважним ураженням легень та інших органів.
Основним джерелом інфекції є хвора людина, що виділяє збудник - мікобактерію туберкульозу у зовнішнє середовище. Одна хвора людина може інфікувати за рік 10-15 осіб.
Повітряно-крапельне зараження відбувається у випадку спілкування здорової людини з хворим на туберкульоз, під час розмови, кашлю, чхання, коли краплини слини та харкотиння, які містять мікобактерії туберкульозу, з повітрям потрапляють у дихальні шляхи інших осіб. Краплини слини хворого осідають на поверхні, висихають. У такому вигляді мікобактерії туберкульозу можуть зберігатися тривалий час (до 12 місяців), а потім під час прибирання приміщення піднімаються у повітря з пилом потрапляють в організм здорової людини.
Аліментарне зараження відбувається через продукти харчування (від хворих на ту-беркульоз тварин), при вживанні сирого молока, м’яса (без належної термічної обробки) та користування інфікованим посудом.
Інфікування людини не означає захворювання на туберкульоз. За даними статистики третина людей в світі інфіковані мікобактерією туберкульозу і захворювання розвивається тільки у десятої частини. Деякі стани сприяють підвищенню ризику розвитку туберкульозу: постійний контакт з хворим на туберкульоз; ВІЛ-інфікування та захворювання на СНІД; шкідливі звички: паління, вживання алкоголю, наркотичних речовин; неповноцінне харчування; інтенсивне фізичне навантаження, стрес.
Основними симптомами захворювання є: покашлювання, що триває більше 3-4 тижнів; незначне підвищення температури тіла (37,2º) у вечірні години; поганий апетит, постійна слабкість; безпричинна втрата ваги; зниження працездатності; нервова вразливість; підвищена пітливість, особливо вночі; утруднене дихання; біль в грудях; кровохаркання (наявність крові у мокротинні, що виділяється при кашлі ).
При появі одного чи кількох із цих симптомів необхідно якомога швидше звернутися до лікаря (фтизіатра, сімейного лікаря, дільничного терапевта, педіатра ), щоб з’ясувати причину їх виникнення.
Краще остерігатись туберкульозу, а ніж його лікувати. Чим раніше виявлене захворювання, тим ефективніше його лікування.
Для того, щоб не захворіти на туберкульоз, потрібно дотримуватись простих правил:
1. Уникати прямих контактів з хворими на туберкульоз людьми;
2. Регулярно провітрювати житло, не допускати накопичення пилу в приміщенні;
3.Турбуватись про своє здоров’я: правильно харчуватись, регулярно відпочивати, виконувати фізичні вправи, не палити, не вживати алкоголю, наркотиків;
3. Проходити планове флюорографічне обстеження в лікувально – профілактичних закладах :
щорічно (для обов’язкових контингентів та осіб з груп ризику) або 1 раз у 2 роки (для рештинаселення);
4. Батькам не відмовлятись від проведення новонародженим дітям щеплення проти
туберкульозу (БЦЖ) в пологових стаціонарах, від обстеження на туберкульоз шляхом проведення щорічної туберкулінодіагностики (проб Манту) у віці від 4 до 14 років.