Державна установа « Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»

«Гаряча» телефонна лінія 

тел. 

(0352) 52 - 81 - 83

за адресою:

46008 м.Тернопіль, вул. Федьковича,13; 

E-mail: 

МОЗ України Тернопільський областий лабораторний центр 

teroblses@mail.te.ua


Сказ - це небезпечно!!!

Сказ (гідрофобія) - невиліковне інфекційне захворювання тварин і людей, яке перебігає з тяжким ураженням центральної нервової системи і має летальний наслідок.

Розрізняють природні осередки сказу, які формуються та підтримуються дикими тваринами (вовки, лисиці, борсуки, єноти, кажани, мишовидні гризуни, їжаки), і антропургічні, що підтримуються свійськими (собаки, коти, сільськогосподарські тварини) та бродячими тваринами, які живуть поряд з людьми і втягуються в епізоотію випадково.
Головна ознака хворих тварин – зміна поведінки.
Вірус сказу розмножується та накопичується в клітинах мозку, слинних та слізних залозах. Вже з останніх днів інкубаційного періоду та протягом усієї хвороби тварини виділяють величезну кількість вірусу з слиною.
Єдиний механізм передачі сказу – контактно-рановий. Він реалізовується через покус або потрапляння слини хворої тварини на пошкоджену шкіру чи слизові оболонки. Можлива передача вірусу через предмети, забруднені слиною хворих тварин.


Тварин за ступенем зменшення небезпеки покусів можна розташувати в наступному порядку: вовк - лисиця - кіт - собака - велика рогата худоба.
Захворювання розвивається не у всіх осіб, вкушених скаженою твариною. Розвиток гідрофобії залежить від локалізації та розмірів рани. При покусах обличчя сказ виникає у 90 % осіб, кисті - у 63 %, проксимальних відділів кінцівок- у 23 %.
Інкубаційний період – від 7 діб до 1 року, частіше 3-7 тижнів, спочатку у хворого з’являються симптоми місцевого характеру: печія, свербіння, тягнучий біль, підвищена чутливість, набряк в ділянці укусу чи ослизнення (хоча рана візуально зажила) та безпричина тривога, страх, депресія, безсоння. Через 2-3 дні настає стадія збудження (гідрофобія, аерофобія, надмірне слиновиділення, підвищення температури тіла до 40-41о С, галюцинації). Потім настає «зловісне» заспокоєння - стадія параліча.
Хворого госпіталізовують в ізольовану палату, де створюють умови, що дають змогу усунути будь-які зовнішні подразники. Специфічна терапія сказу відсутня. Проводять підтримуючу, симптоматичну терапію (снодійні, протисудомні, анальгетичні засоби).
Прогноз абсолютно несприятливий, випадки виживання осіб, які захворіли на сказ, не відомі. Смерть настає від паралічу дихального центру та порушення серцевої діяльності, хворий помирає при повній свідомості, ясно усвідомлюючи трагізм свого становища.
За даними статистики в Україні щорічно реєструються поодинокі випадки захворювань людей, в середньому від цієї недуги гине 8-10 осіб.
Тернопільська область знаходиться в числі тих, де були зареєстровані випадки гідрофобії серед людей - в 2010-2011рр. по 1 випадку в жителів Бучацького та Лановецького районів, які закінчились летально, джерелом інфекції відповідно були домашній собака, не щеплений проти сказу, та лисиця. Діагноз підтвердився у вірусологічній лабораторії Центральної СЕС МОЗ України.
В І кварталі 2015р. на фоні зменшення кількості звернень людей за медичною допомогою в лікувально-профілактичні заклади області з приводу покусів, подряпин, ослинень тваринами, кількість призначених антирабічних щеплень постраждалим залишається високою.
З числа осіб, які звернулись за медичною допомогою, щеплення призначені в 46,6 % випадків (в 2014р. – 36,8%) – це кожна 2-3 покусана людина. Питома вага випадків призначення антирабічних щеплень від числа осіб, які звернулись за медичною допомогою, в порівнянні з аналогічним періодом 2014р., зросла на 9,8%.
З вищевикладеного випливає, що в області домінуючими є безумовні (життєві) показання до призначення та проведення антирабічних щеплень, а саме: покуси скаженої чи підозрілої на сказ тварини, дикої або невідомої тварини, гризунів, якщо місцевість несприятлива до сказу.
За даними Тернопільської регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини в І кварталі 2015 року при дослідженні патматеріалу тварин на виявлення збудника сказу зареєстровано 12 позитивних результатів ( в 2014р. – 11, в 2013р. – 9), в т.ч. серед лисиць - 4, котів - 3, собак - 5.
Виявлено 21 особу (в т.ч. покусаних - 9 - 42,9%) з підвищеним ризиком інфікування вірусом сказу, яким призначено повний курс антирабічних щеплень (за весь 2014р. – 27, в т.ч. 16 покусаних). Антирабічний імуноглобулін не було введено через його відсутність, що ставить під загрозу життя пацієнтів.
Насторожує поява диких хижих тварин (лисиць) у сільських населених пунктах, і як наслідок силові контакти з домашніми тваринами, та збільшення ризику захворювань на сказ, як тварин, так і людей. В І кварталі 2015 року всі хворі лисиці виявлені на території приватних садибних ділянок.
Частка покусів, нанесених бродячими собаками та котами становить 27,7% від усіх покусів нанесених даними видами тварин. Найбільша кількість випадків зареєстровано в м.Тернополі – 45,6%.
Вже з початку 2015 року зареєстровано 9 випадків покусів населення сірими щурами в 7 районах області та м.Тернополі.
Наявність значної кількості постраждалих – це економічний збиток, оскільки перебування на стаціонарному лікуванні, призначення необхідного лікування та повного курсу антирабічних щеплень для однієї особи вартує 1289 грн., при отриманні неповного курсу щеплень - 755грн.
Врахувавши середньорічну кількість призначених антирабічних щеплень 623, в т.ч. повний курс – 345, неповний курс – 278, комбінований курс - 110, проведено розрахунок річних затрат коштів (в т.ч. з державного, місцевого бюджетів, власні кошти пацієнтів) на лікування постраждалих від покусів тваринами осіб:
- при отриманні повного курсу антирабічних щеплень – 444 705 грн.;
- при отриманні неповного курсу антирабічних щеплень - 209 890 грн.;
- всього за рік – 654 595 грн.
При необхідності введення антирабічного імуноглобуліну - це ще додаткові річні витрати в сумі 220 000 грн.
На території області ситуацію щодо сказу ускладнює неконтрольоване зростання чисельності бродячих собак. Безпритульні тварини створюють незручності для життєдіяльності людини та є джерелом розповсюдження різних захворювань, найбільш небезпечне з яких сказ.
Не виконується в повному обсязі Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» в частині створення притулків для утримання безпритульних тварин та регулювання чисельності диких і бродячих тварин.
На жаль, біостерилізація – не вихід, тому що стерилізований собака надалі є небезпечним – продовжує нападати на людей з більшою жорстокістю та залишається джерелом і переносником зооантропонозних інфекцій.
В населених пунктах не завжди проводиться чіткий облік та реєстрація домашніх тварин, і як наслідок - недоохоплення профілактичними щепленнями всього поголів’я собак області.
Існує проблема із забезпеченням антирабічними препаратами для проведення специфічної імунопрофілактики з метою попередження розвитку захворювання у людини, яку покусала, подряпала, ослинила невідома або хвора чи підозріла щодо захворювання на сказ тварина.
Звичайно, найнадійнішою гарантією щодо незараження є уникнення покусу. Та все ж якщо неприємність таки трапилася, хворобі можна запобігти.
Основні профілактичні заходи, спрямовані на попередження розвитку захворювання:
• рану необхідно ретельно промити мильним розчином, а краї обробити 70% розчином спирту або 5% розчином йоду, накласти стерильну пов’язку;
• своєчасно звернутись за кваліфікованою медичною допомогою для вирішення питання щодо необхідності проведення антирабічних щеплень (щеплення актуальні, коли курс розпочато в перші 14 днів від моменту зараження);
• під час курсу антирабічних щеплень - не пропускати процедури та не переривати курс, дотримуватись режиму, встановленого лікарем, не вживати алкоголю, уникати переохолоджень та перегрівань;
• тварину, яка завдала ушкоджень людині, НЕ ВБИВАТИ, за нею необхідно спостерігати протягом 10 діб (при зверненні потерпілого за медичною допомогою лікувальний заклад інформує територіальні установи Держсанепідслужби про випадок покусу, а ті, відповідно, установи державної ветеринарної медицини – ветеринар оглядає тварину та встановлює за нею десятиденний нагляд (карантин));
• у випадку зміни поведінки «домашнього улюбленця» негайно звернутись до ветлікаря, якщо тварина загинула, то її труп направляють на обстеження у ветеринарну лабораторію;
• при виявленні трупів диких тварин (лисиці, вовки та ін.) – не торкатися їх і не знімати з них шкіру, а терміново повідомити ветеринарну служби.
Причиною захворювання людей у більшості випадків є незнання потерпілих про інфекцію – вони не звертаються за медичною допомогою після контакту з тваринами чи звертаються надто пізно, або ж самовільно переривають курс щеплень. Щеплення актуальні, коли курс розпочато в перші 14 днів від моменту зараження.
Надія є завжди. Кожен вирішує сам - тільки при своєчасному застосуванні антирабічних препаратів і дотриманні режиму, призначеного лікарем на період щеплень, гарантований повний захист від захворювання на сказ!

 

Лікар-епідеміолог Головного управління Держсанепідслужби у Тернопільській області

Годована Н.І.