Державна установа « Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»

«Гаряча» телефонна лінія 

тел. 

(0352) 52 - 81 - 83

за адресою:

46008 м.Тернопіль, вул. Федьковича,13; 

E-mail: 

МОЗ України Тернопільський областий лабораторний центр 

teroblses@mail.te.ua


Що треба знати про токсокароз

Токсокароз – паразитарне захворювання зоонозного походження, що характеризується ураженням легень, печінки, рецидивуючою лихоманкою, алергічними проявами.
Захворювання являє собою складну екологічну та медико-соціальну проблему для багатьох країн світу. Тільки в США щорічно виявляють близько 10000 випадків токсокарозу. Майже 14% мешканців цієї країни, які мають домашнього улюбленця, інфіковані токсокарою. Серопозитивними у віці 2-3 років є щонайменше 2%, а у віці 4-10 років – 10-12% дітей.
Дослідження останніх років засвідчили відносно низький рівень поширеності токсокарозу в країнах Західної Європи – 2-5%, у той час як у країнах, що розвиваються, цей показник коливається в межах 14-37%. Цікаво, що найвищий рівень захворюваності реєструється в тропічних країнах (Балі, Вест-Індія) – 86-92,8%.
За даними ветеринарної служби України, рівень інфікування токсокарами цуценят становить 87,4%, дорослих собак – 21,9%, кішок – 9,5%, що свідчить про наявність потенційної загрози поширення цієї недуги в майбутньому.
Сприяє поширенню даного захворювання наявність великої кількості безпритульних собак, низька санітарно-гігієнічна культура населення, а також брак контролю за вигулом домашніх тварин.
Джерелом та резервуаром токсокарозу є представники родини собачих і котячих. Захворювання у людей викликають личинки нематод, які паразитують у кишечнику собак (Toxocara canis) або рідше кішок (Toxocara mystaх). Основний механізм передачі збудника – фекально-оральний. Іншими чинниками інфікування можуть бути забруднені продукти харчування , вода, руки, шерсть тварин. Дошкільнята можуть заразитись, граючись на дитячих майданчиках, у дворах, забруднених фекаліями тварин.
Інкубаційний період може тривати декілька місяців і навіть років. Клінічні прояви токсокарозу характеризуються поліморфізмом і різним ступенем вираженості, що залежить від інтенсивності інвазії, міграції личинок у відповідні органи і системи, імунного статусу господаря. Розрізняють субклінічний, вісцеральний та очний токсокароз.
Слід пам’ятати, що діагноз «токсокароз» установлюється на основі:
- клінічної картини;
- гематологічних змін (еозинофільний лейкоцитоз);
- даних епіданамнезу та результатів серологічного обстеження.
Заходами профілактики даного паразитозу є: обстеження собак і їх своєчасна дегельмінтизація, обмеження чисельності безпритульних собак, обладнання спеціальних майданчиків для вигулу собак і утримання їх в хорошому гігієнічному стані, миття рук після контакту з ґрунтом або тваринами, ретельна обробка зеленини, овочів та інших харчових продуктів, які можуть містити частинки ґрунту; захист ігрових дитячих майданчиків, парків, скверів від відвідування їх тваринами; використання природних чинників санації ґрунту (відкриті сонячні промені).