Державна установа « Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»

«Гаряча» телефонна лінія 

тел. 

(0352) 52 - 81 - 83

за адресою:

46008 м.Тернопіль, вул. Федьковича,13; 

E-mail: 

МОЗ України Тернопільський областий лабораторний центр 

teroblses@mail.te.ua


Що потрібно знати про Аскаридоз

Аскаридоз - це одна з найпоширеніших глистових інвазій людини.
Збудником являється аскарида - паразит, який належить до класу круглих черв’яків, має веретеноподібну форму та жовтувато-рожевий колір. Гельмінти є роздільностатеві: довжина самки аскариди становить 20-40 см, самця – 15-25 см. Щодня статевозріла особина аскариди здатна відкладати більше 200 тисяч яєць, які виділяються з фекаліями в зовнішнє середовище. В грунті, при сприятливих температурних умовах та вологості протягом 12-14 днів відбувається дозрівання яєць до інвазійної стадії, тобто до здатного викликати захворювання стану.
Потенційним джерелом поширення аскаридозу виступає заражена гельмінтами людина. Механізм передачі – фекально-оральний, який реалізується харчовим, водним або побутовим шляхами.
Фактори передачі аскаридозу - грунт, забруднений яйцями аскарид, овочі, ягоди, фрукти, вода. У водойми можуть потрапляти стічні води з каналізації або фекальні маси з розташованих поблизу вбиралень. Механічними переносниками яєць можуть бути мухи, таргани.
Яйця аскариди потрапляють до організму нового господаря через рот з немитих рук, предметів побуту, при недотриманні правил особистої гігієни, в житлові приміщення - з пилом, на підошвах взуття.
Сприйнятливість висока. Частота ураження дітей вища, ніж дорослих. Сезон підвищеної небезпеки зараження триває з весни до осені.
Інкубаційний період в середньому триває 6 днів.
Із яєць аскариди, які потрапили до тонкої кишки людини, звільняються личинки. Через стінку кишки вони проникають у кров і мігрують у печінку, а далі в легені та ротову частину глотки. Разом із слиною заковтуються і проходять у тонку кишку, де стають статевозрілими. Відповідно до цього розрізняють міграційну та кишкову фази (в циклі розвитку паразита) та стадії (в клінічній картині) аскаридозу.
Комплекс профілактичних заходів при аскаридозі спрямований на:
- виявлення і лікування інвазованих;
- охорону грунту від фекальних забруднень;
- проведення санітарно-виховної роботи серед населення.
Обсяг і характер проведених заходів визначається рівнем ураженості населення, особливостями епідемічного процесу, побуту, господарської діяльності людей.
Велику роль відіграє захист навколишнього середовища, зокрема грунту, від фекального забруднення та проведення заходів, що передбачають санітарний благоустрій, а саме: каналізація, регулярне очищення, будівництво дворових вбиралень, використання біотуалетів та ін.
В індивідуальній профілактиці важливо суворо дотримуватися правил особистої гігієни, а саме миття рук перед їжею, вживання в їжу тільки добре вимитих свіжих овочів, ягід і фруктів. В осередках аскаридозу з пораженностью менше 10% населення один раз на два роки проводять паразитологічні обстеження 20% жителів; у вогнищах, де уражено понад 10% жителів, щорічно обстежують все населення. Для дегельмінтизації використовують антигельмінтні препарати з урахуванням особливостей їх застосування в різних вікових групах.
Успішність всіх профілактичних робіт при аскаридозі залежить й від санітарної культури населення.