Державна установа « Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»

«Гаряча» телефонна лінія 

тел. 

(0352) 52 - 81 - 83

за адресою:

46008 м.Тернопіль, вул. Федьковича,13; 

E-mail: 

МОЗ України Тернопільський областий лабораторний центр 

teroblses@mail.te.ua


Чим небезпечні домашні улюбленці?

Організм людини для збудників бактеріальної й вірусної природи тварин є неспецифічним хазяїном - біологічним тупиком. Однак, можливість зараження людини від домашніх тварин визначається: видом тварини; наявністю інфекційної хвороби у тварини; режимом (умовою її утримання); часом, протягом якого тварина вже живе в домашніх умовах. Необхідно також враховувати періодичність огляду тварини ветеринаром і проведення планових профілактичних щеплень (від сказу, лептоспірозу й т.п.).
Найбільш небезпечними захворюваннями собак і кішок, які можуть розвиватися у людини є сказ, лептоспіроз, токсоплазмоз та різноманітні гельмінтози. Без медичної допомоги ні в одному з цих випадків не обійтися.
Сказ (гідрофобія) - невиліковне інфекційне захворювання тварин і людей, яке перебігає з тяжким ураженням центральної нервової системи і має летальний наслідок.
Головна ознака хворих тварин – зміна поведінки.
Єдиний механізм передачі сказу – контактно - раневий. Він реалізовується через покус або потрапляння слини хворої тварини на пошкоджену шкіру чи слизові оболонки. Можлива передача вірусу через предмети, забруднені слиною хворих тварин.
Тварин за ступенем зменшення небезпеки покусів можна розташувати в наступному порядку: вовк - лисиця - кіт - собака - велика рогата худоба.
Захворювання розвивається не у всіх осіб, вкушених скаженою твариною. Розвиток гідрофобії залежить від локалізації та розмірів рани. При покусах обличчя сказ виникає у 90 % осіб, кисті - у 63 %, проксимальних відділів кінцівок- у 23 %.
Лептоспіроз - це зооантропонозне інфекційне захворювання, яке проявляється ознаками загальної інтоксикації, гарячкою, ураженням нирок, печінки, серцево-судинної та нервової систем, геморагічним синдромом.
Резервуаром збудника лептоспірозу є різні дикі гризуни (сірі та чорні пацюки, полівки, водяні щури, домові миші, ондатри), свійські (свині, собаки, рідше - ВРХ) й промислові (нутрії, песці) тварини, які виділяють лептоспіри у довкілля з сечею.
Основний механізм передачі – фекально-оральний, який реалізовується переважно водним шляхом (пиття води з малих водойм, заковтування її під час купання). Можливе зараження при вживанні продуктів, забруднених виділеннями гризунів (переважно овочів і фруктів, зрідка - молока чи м’яса). Трапляється й контактне зараження при догляді за хворими тваринами, їх забої, у разі укусу інфікованими гризунами чи іншому пошкодженні шкіри.
Основними переносниками токсоплазмозу є представники сімейства котячих, які отримують збудників зазвичай від гризунів. Особливо небезпечний для вагітних — можливе інфікування плоду. Тому якщо дома є кішка, ще до того як планувати вагітність, необхідно здати аналіз на токсоплазмоз. Для профілактики потрібно дотримуватись заходів особистої гігієни і регулярно чистити котячий туалет.
Потрібно пам’ятати – тварина, якою б вона милою не виглядала, завжди залишається твариною, від неї може прийти небезпека.
Завівши домашнього улюбленця, спочатку переконайтеся, що він абсолютно здоровий. Вимагайте у господарів і продавців ветеринарний паспорт, або самі покажіть тварину ветеринарові. Ніколи не беріть тварину в дім, якщо вам здається, що вона хвора.
Собакам і кішкам потрібно вчасно робити профілактичні щеплення, навіть якщо тварина не виходить на вулицю. Не годуйте тварин сирим м’ясом. Воно нерідко буває інфіковане. Якщо ви гуляєте з твариною, стежте, щоб вона не підбирала їжу на вулиці.
Після кожного фізичного контакту з тваринами необхідно мити руки. Прибирання квартири проводьте обов’язково із застосуванням дезінфікуючих засобів, одягаючи при цьому захисні рукавички.