Державна установа « Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»

«Гаряча» телефонна лінія 

тел. 

(0352) 52 - 81 - 83

за адресою:

46008 м.Тернопіль, вул. Федьковича,13; 

E-mail: 

МОЗ України Тернопільський областий лабораторний центр 

teroblses@mail.te.ua


Що варто знати про гнійно-запальні захворювання

Гнійно-запальні захворювання (ГЗЗ) є складовою внутрішньо-лікарняних інфекцій.
Встановлено примірний перелік ГЗЗ, які виникають у новонароджених (піодермія, омфаліт, пухирчатка, пневмонія, сепсис, вірусний гепатит В та С, ГРВІ та ін.) і породіль (післяопераційні інфекції акушерської рани, ендометрит, перитоніт, сепсис, мастит, цистит, уретрит, пневмонія, ГРВІ та ін.) протягом 7 днів після виписки із стаціонару лікувально-профілактичних закладів та підлягають обліку й реєстрації.
Частіше реєструються гнійно-запальні захворювання у новонароджених.
Етіологічними чинниками ГЗЗ у дітей є стрептококи, стафілококи, кишкова паличка, клебсієла, серрація, протей, синьо-гнійна паличка, гриби роду Саndida та віруси.
Джерелом інфекції для новонародженої дитини є мати чи медичний персонал. Шляхи передачі інфекції різноманітні: вертикальний, контактний, повітряно-крапельний, аліментарний (молоко, розчини для пиття).
Сприйнятливість – висока.
Фактори ризику виникнення захворювань у новонароджених:
- обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез матері (тривале безпліддя, екстрагенітальна патологія, самовільне переривання вагітності);
- ускладнений перебіг вагітності (загроза переривання вагітності, запальні урогенітальні захворювання, гострі респіраторні захворювання, екстрагенітальна патологія);
- перинатальна персистенція цитомегаловірусу, вірусу гепатиту В, герпес-вірусу, ентеровірусів, ротавірусів в організмі матері, плода;
- ускладнення пологів (патологічні пологи, прееклампсія, еклампсія, акушерські втручання, кесарів розтин, гостра інтранатальна гіпоксія);
- передчасне народження;
- заходи реанімації та інтенсивної терапії при асфіксії новонароджених (інтубація, штучна вентиляція легень, інфузійна терапія, катетеризація магістральних судин, харчування через зонд);
- штучне вигодовування;
- перебування новонародженого в акушерському стаціонарі окремо від матері;
- колонізація новонародженого госпітальними штамами бактерій, що циркулюють у пологовому закладі;
- інфекційні ускладнення у породіль, післяопераційні інфекції, сепсис;
- температура в пологовому залі або в палаті спільного перебування матері та дитини нижче ніж 25оС;
- порушення санітарно-гігієнічних вимог до режиму годування новонароджених;
- застосування катетерів, зондів, шприців багаторазового використання тощо;
- порушення санітарно-протиепідемічного режиму в стаціонарі.
Профілактичні заходи включають:
• ранній облік вагітних, контроль за станом здоров’я;
• клініко-лабораторне обстеження груп ризику;
• лікування гострих інфекційних захворювань та санація хронічних вогнищ інфекції;
• активна імунізація вагітних (введення стафілококового анатоксину);
• спільне перебування матері і дитини в пологовому будинку;
• раннє прикладання дитини до грудей;
• своєчасне виявлення та ізоляція хворих новонароджених та жінок;
• термін перебування в пологовому будинку не більше 5 днів.
Основними заходами профілактики інфекцій в акушерському стаціонарі є чітке виконання діючих нормативних актів щодо дотримання санітарно-протиепідемічного режиму, систематичний бактеріологічний контроль, виявлення і санація носіїв патогенної і умовно-патогенної флори серед обслуговуючого персоналу.