Державна установа « Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»

«Гаряча» телефонна лінія 

тел. 

(0352) 52 - 81 - 83

за адресою:

46008 м.Тернопіль, вул. Федьковича,13; 

E-mail: 

МОЗ України Тернопільський областий лабораторний центр 

teroblses@mail.te.ua


Що варто знати про хворобу Лайма.


Хвороба Лайма - це природновогнищева інфекційна хвороба з групи бактеріальних зоонозів, яка передається через присмоктування кліщів і характеризується різноманіттям клінічних проявів з переважним ураженням шкіри, нервової системи, опорно-рухового апарату, серця, очей. Дана хвороба є одна з найпоширеніших трансмісивних зоонозних інфекцій в країнах з помірним кліматом, в т.ч. і для Тернопільської області. Вона є також медичною і соціальною проблемою щодо тривалої втрати працездатності та часто приводить до інвалідності.
Збудниками інфекції є спірохети Borrelia burgdorferi. Джерелом та резервуаром збудника інфекції у природних осередках, а водночас і годувальниками кліщів, є близько 200 видів ссавців, серед яких провідна роль належить гризунам.
Основними переносниками збудника хвороби Лайма (борелій) є іксодові кліщі.
Основний шлях інфікування людини – трансмісивний: при укусі інфікованим кліщем.
Річна динаміка захворюваності на Лайм-бореліоз характеризується вираженою сезонністю, пов’язаною з періодом активності переносників.
З кожним роком збільшується кількість звернень за медичною допомогою з приводу укусів кліщами та відповідно зростає захворюваність на хворобу Лайма серед населення області.
Протягом останніх років вихід іксодових кліщів із зимової діапаузи приходиться на більш ранні терміни, а сезон активності триває аж до третьої декади листопада, що зумовлює збільшення чисельності кліщів та, як наслідок, велику кількість нападів на людей.
Інкубаційний період триває від 3 до 35 діб. Основною клінічною ознакою хвороби Лайма є наявність на місці укусу кліща еритеми (червона пляма або папула). Почервоніння поступово збільшується по периферії, досягаючи розмірів 1-10 см, іноді до 60 см і більше, з'являється синюшний відтінок. Еритема зазвичай гаряча на дотик, болюча, часто супроводжується свербінням, форма її округла або овальна, рідше - неправильна.
Також типовими клінічними симптомами є менінгополіневрит, менінгіт, енцефаліт; міокардит, кардіоміопатія; кератит, увеїт; артрит (артралгія), міозит (міалгія); гепатит. Усі перехворілі підлягають диспансерному спостереженню протягом 2 років.
Основні способи профілактики хвороби Лайма, спрямовані на зниження ризику присмоктування кліща при відвідуванні лісів, парків, заміських масивів і садових ділянок. Вони включають використання репелентів, носіння одягу, що максимально закриває поверхню тіла, часті огляди тіла й одягу для своєчасного виявлення кліщів.
Якщо неприємність все ж таки трапилась – кліща потрібно негайно видалити, звернувшись до травмпункту чи територіального лікувально-профілактичного закладу.
В жодному випадку не можна викидати видалених кліщів, адже після кровосмоктання самка може дати покоління (до 2000 екземплярів) на тій території, де її викинули.
Якщо тіло кліща неушкоджене, цілісне – він підлягає лабораторному дослідженню на інфікованість бореліями.
Екстрена профілактика полягає у превентивному лікуванні антибіотиками осіб, які зазнали укусу кліща, у випадку виявлення в ньому борелій при проведенні лабораторних досліджень або при підозрі на бореліоз, якщо кліщ не досліджувався.
Неспецифічна профілактика, спрямована на винищення кліщів-переносників у природних біотопах. Рекомендоване використання акарицидних препаратів у період активності кліщів в місцях скупчення великої кількості людей - в оздоровчих закладах, парках, скверах, заміських та дачних селищах, ігрових майданчиках із зоною озеленення.