Державна установа « Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»

«Гаряча» телефонна лінія 

тел. 

(0352) 52 - 81 - 83

за адресою:

46008 м.Тернопіль, вул. Федьковича,13; 

E-mail: 

МОЗ України Тернопільський областий лабораторний центр 

teroblses@mail.te.ua


Санітарно-освітні питання

Що варто знати про інфекційний мононуклеоз

Інфекційний мононуклеоз – гостра інфекційна хвороба вірусної природи переважно з повітряно-краплинним механізмом зараження, характеризується гарячкою, поліаденітом (особливо шийним), гострим тонзилітом з нальотами, збільшенням печінки і селезінки. Збудником є вірус герпесу людини або вірус Епштейна-Барра.
Джерелом є хворі, які заразнi з перших днiв захворювання i реконвалесценти до 6 мiс. пiсля видужання. Перiодично вiрус видiляють i здоровi люди, якi є вiрусоносiями. Вiрус міститься в привушних залозах i видiляється зi слиною.

Детальніше...

Що варто знати про хворобу Лайма


Хвороба Лайма – це природно-осередкове трансмісивне захворювання, що супроводжується мігруючою кільцеподібною еритемою, гарячкою, ураженням центральної та периферичної нервової системи, серця й великих суглобів, нерідко приймає хронічний, рецидивуючий перебіг.
Збудниками інфекції є спірохети комплексу Borrelia burgdorferi sensu lato. Джерелом та резервуаром – близько 130 видів ссавців, серед яких провідна роль належить гризунам.
Життєва схема борелій тісно пов’язана з життєвими схемами іксодових кліщів, які є основними переносниками збудника хвороби Лайма.

Детальніше...

Що варто знати про ротавірусну інфекцію

Ротавірусна інфекція – це інфекційне захворювання вірусної етіології, що проявляється в основному у вигляді розладів шлунково – кишкового тракту.
Етіологія – збудник інфекції – ротавірус.

Детальніше...

Що варто знати про кашлюк


Кашлюк – це інфекційне захворювання дихальних шляхів, яке викликається специфічними бактеріями Bordetella pertussis, характеризується гострим катаром дихальних шляхів і нападами спазматичного кашлю.
Джерело інфекції - хвора людина і здоровий носій. Найбільша заразність хворого припадає на перші 2 тижні захворювання, а взагалі заразний період триває 4-5 тижнів. При легкій формі захворювання тривалість виділення збудника менша, ніж при тяжкому перебігу. Носійство кашлюкової палички короткочасне і в передачі інфекції має другорядне значення.
Нетипово і легко інфекція перебігає у щеплених осіб, а також у дорослих, тому вони становлять особливу епідеміологічну небезпеку.

Детальніше...

Що варто знати про лямбліоз


Лямбліоз – протозойна інвазія, яка протікає з функціональними розладами кишечника, жовчного міхура, печінки, можливе й безсимптомне носійство.
Захворювання викликає Lamblia intestinalis (Giardia lamblia).

Детальніше...

Що варто знати про вірусні гепатити (В, С)


Вірусні гепатити за ступенем негативного впливу на здоров’я людини посідають домінуюче місце в структурі інфекційних захворювань, за поширеністю – поступаються тільки ГРВІ, некерованим крапельним та кишковим інфекціям.

Детальніше...

Що варто знати про вірусний гепатит А

Вірусний гепатит А (ВГА)– гостре інфекційне захворювання вірусної етіології, що характеризується ураженням печінки і в більшості випадків проявляється у вигляді жовтяниці. Механізм зараження фекально-оральний. Захворюваність на гепатит А виникає при вживанні інфікованої збудником питної води та харчових продуктів, крім того, можлива реалізація контактно-побутового шляху передачі через предмети домашнього вжитку (посуд, іграшки, білизну, рушники загального користування, дверні ручки, інші предмети). Для гепатиту А характерна осінньо – зимова сезонність, пік якої припадає на жовтень –листопад коли реєструються найвищі показники захворюваності. 

Детальніше...

Що варто знати про аскаридоз


Аскаридо́з — одне із найпоширеніших гельмінтних захворювань серед людей. Зараження відбувається при потраплянні в організм людини яєць аскарид, в яких містяться розвинені личинки.

Детальніше...

Що варто знати про епідемічний паротит

Епідемічний паротит – гостре інфекційне захворювання вірусної етіології, що характеризується системним ураженням слинних залоз, переважно привушних, а також інколи підшлункової, статевих залоз та центральної нервової системи.

Детальніше...

Що варто знати про менінгококову інфекцію


Менінгококова інфекція – це захворювання дихальних шляхів, яке характеризується розвитком назофарингіту, менінгіту чи менінгококцемії.
Менінгіт і менінгококцемія мають тяжкий перебіг з часто несприятливими наслідками (показник летальності досягає 10 %, а при несвоєчасній діагностиці - 50 %). І хоча сучасні методи лікування досить ефективні, надзвичайно поширене носійство збудника зумовлює виникнення нових випадків хвороби.

Детальніше...

Що варто знати про вітряну віспу

Вітряна́ ві́спа - вірусне захворювання, яке характеризується загальною інтоксикацією, поліморфною екзантемою з переважанням везикул.
Щороку в світі реєструють у середньому 80-90 млн. випадків вітряної віспи, а в Україні щороку реєструється біля 150 тисяч випадків. За рівнем захворюваності серед дітей вітряна віспа поступається лише гострим респіраторним вірусним та кишковим інфекціям.

Детальніше...

Що варто знати про поліомієліт

Поліомієлі́т — гостре інфекційне захворювання, яке зумовлене поліовірусом та здатне перебігати з ураженням центральної нервової системи, з виникненням парезів і паралічів, закінчуючись смертю хворого.

Збудник поліомієліту - це вірус, що відноситься до роду ентеровірусів. Стійкий у зовнішньому середовищі (у воді зберігається до 100 діб, у випорожненнях — до 6 міс), добре переносить замороження, висушування. Гине при кип'ятінні, під впливом ультрафіолетового опромінення та дезінфікуючих засобів.

Детальніше...

Що варто знати про педикульоз

Педикульоз – це захворювання шкіри і волосся людини, яке викликано специфічними паразитами - вошами (лат. Pediculus).
Воші проводять все своє життя на тілі людини та харчуються її кров’ю, вони являються переносниками збудників висипного тифу, волинської гарячки та зворотного тифу.
Розрізняють три види вошей: платтяні, головні та лобкові. Ураження головними та платтяними вошами називається педикульозом, лобковими - фтиріоз.

Детальніше...

Що варто знати про ентеробіоз

Ентеробіоз - це глистне захворювання досить поширене і є результатом зараження гостриками. Збудником ентеробіозу є гострики - це паразит, що має вигляд кільчастого хробака. Живе він, як правило, в апендиксі або сліпій кишці. 

Ентеробіоз - це хвороба, яка може бути діагностована у будь-якої людини незалежно від віку.
Джерело інфекції — хвора людина. Інвазовані люди є безпосередньо небезпечними для оточуючих.
Механізм зараження — фекально-оральний, провідний шлях передачі — контактно—побутовий.

Детальніше...

Що варто знати про мікроспорію


Мікроспорія — це грибкове захворювання, при якому уражаються шкірні покриви, волосся і в дуже рідких випадках нігті. Серед усіх уражень шкіри, що викликаються грибками, мікроспорія найбільш поширена і найчастіше зустрічається у дітей.
Грибки, які викликають мікроспорію, відносяться до двох видів: антропофільні і зооантропофільні. Антропофільні грибки паразитують тільки на шкірі та волоссі людини. Зооантропофільні грибки вражають тварин і можуть передаватися від них людині. Мікроспорією хворіють кішки, собаки, пухові звірі, крілики, рідше коні, вівці, свині.
Зараження антропофільними грибками відбувається при безпосередньому контакті з хворою людиною або через інфіковані побутові предмети, якими вона користувалася (іграшки, головні убори, постільна білизна).
Заразитися зооантропофільними видами мікроспорії можна від хворих тварин, які виділяють збудника в зовнішнє середовище з пораженим волоссям і лусочками. Фактори передачі – предмети догляду, інвентар, спецодяг, корми, забруднені шерстю хворих тварин. Основні носії – кішки , особливо бездомні.
Вхідними воротами для збудника мікроспорії є мікротравми шкіри, сухість, наявність потертостей також підвищують ймовірність інфікування, так як здорова шкіра без ушкоджень не доступна для зараження грибком. Вірулентність мікроспорії низька , а тому при своєчасному митті рук захворювання не наступає.
Ці грибки дуже довго зберігаються в навколишньому середовищі ( в лусочках шкіри - до семи років, а у вовні — до десяти, у грунті - від одного до трьох місяців).
Інкубаційний період при зоонозній мікроспорії – 5-7 днів, при антропонозній – 4-6 тижнів.
Профілактика мікроспорії полягає у своєчасному виявленні хворих, їх ізоляції та лікуванні. Для цього у всіх дитячих закладах мають регулярно проводитися медичні огляди. При виявленні хворої дитини її направляють у спеціалізований стаціонар, а речі дезінфікують. Після цього люди, які контактували з хворим, повинні обов’язково обстежитися. Хворі домашні тварини — найпоширеніше джерело інфекції, тому їм потрібно також проводити спеціальне протигрибкове лікування.