Державна установа « Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»

«Гаряча» телефонна лінія 

тел. 

(0352) 52 - 81 - 83

за адресою:

46008 м.Тернопіль, вул. Федьковича,13; 

E-mail: 

МОЗ України Тернопільський областий лабораторний центр 

teroblses@mail.te.ua


Навіщо нам потрібні пробіотики і пребіотики


image00342

 


Поговоримо про корисність продуктів з "живими бактеріями", а також препаратів з лакто- і біфідобактеріями.
Реклама наполегливо радить нам купувати продукти і лікарські препарати з пробіотиками і пребіотиками. Мовляв, у цьому випадку оздоровлення неминуче. Чи правдива в цьому випадку реклама? І кому корисні пробіотики, а кому - пребіотики? Чим відрізняються пробіотики від пребіотиков? Де їх шукати і в якій кількості вживати? Спробуємо розібратись.
Пробіотики - це мікробні культури, які допомагають кишечнику правильно працювати. В основному лактобактерії і біфідобактерії. При достатній кількості цих корисних бактерій в кишечнику усі процеси травлення проходять правильно: розщеплювання продуктів, всмоктування поживних речовин і таке інше. Ці бактерії також відповідають за вироблення деяких корисних речовин і вітамінів, зокрема фолієвої кислоти, вітаміну К.
Пребіотики - це та частина їжі, яка активно сама не всмоктується і не розкладається повністю в кишечнику, але при цьому є необхідним середовищем для нормальної роботи кишечника і тих самих пробіотиків в ньому. Функцію пребіотиків виконує, як правило, груба клітковина. Найчастіше вона міститься в овочах і фруктах, цілісних крупах. Іноді деякі продукти - молочні, каші та ін. - спеціально збагачуються пребіотиками. Це корисно.
Так що про- і пребіотики - запорука правильної роботи шлунково-кишкового тракту і в цілому здоров'я. Від цього залежить відсутність таких ознак дисбалансу роботи кишечника, як закрепи або послаблення стільця (збільшення клітковини може привести до послаблення стільця, зменшення - до закрепів). Вважається, що близько 20-25 грамів клітковини в день допоможе забезпечити нормальну травну функцію кишечника (точна кількість клітковини вказується в таблицях хімічного складу їжі). В середньому, вважається, що не менше 400 грамів свіжих овочів і фруктів в денному раціоні забезпечать потрібну кількість клітковини.
Джерела пробіотиків - усі кисломолочні продукти. Знову ж таки в середньому рекомендується вживати близько 600 грамів молочних і кисломолочних продуктів. При цьому повинні переважати кисломолочні. Важливо звертати увагу на термін придатності таких продуктів.
Чи варто орієнтуватися на напис "містить живі бактерії" на упаковці кефіру або йогурту? Це не має значення, оскільки більшість бактерій гинуть під впливом соляної кислоти шлунку. До кишечника, де вони і покликані працювати, навряд чи вони дійдуть живими в потрібній кількості. Саме тому існують препарати, що містять, лакто- і біфідобактерії. Вони, як правило, виробляються в капсулах, які захищають їх від руйнування в кислому середовищі шлунку. Так що для здорового харчування цілком підійдуть звичайні кефіри і йогурт.
Що стосується препаратів з лакто- і біфідобактеріями, то не варто приймати їх без серйозної причини. Так, отруїтися ними або передозувати неможливо - зайву кількість організм не засвоїть, і вони вийдуть природним шляхом. Але і користь дуже відносна. Потрібно розуміти, що склад кишкової мікрофлори (кількість тих або інших бактерій) у людини дуже індивідуальний, він формується в дитинстві і зберігається на все життя. У разі невеликих відхилень від норми він досить швидко природним чином відновлюється. Серйозні порушення мікрофлори кишечника можливі при деяких захворюваннях, прийомі антибіотиків, кардинальній зміні режиму і типу харчування. В цьому випадку дійсно можуть знадобитися препарати.
За матеріалами інтернет-видання «Аргументи і Факти»

Заступник директора
ТОЛЦ МОЗ України Дементьєв Ю.Г.

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на www.terses.gov.ua