Державна установа « Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»

«Гаряча» телефонна лінія 

тел. 

(0352) 52 - 81 - 83

за адресою:

46008 м.Тернопіль, вул. Федьковича,13; 

E-mail: 

МОЗ України Тернопільський областий лабораторний центр 

teroblses@mail.te.ua


Вода – джерело життя

В останні роки спостерігається зростання антропогенного забруднення ґрунтових вод, які без очищення споживає населення, особливо з індивідуальних колодязів та криниць. Мало хто з власників індивідуальних джерел водопостачання може похвалитись результатами лабораторних досліджень води з його криниці. А вода може бути фактором передачі багатьох інфекційних захворювань, а наявність в ній певних хімічних речовин може викликати гострі, хронічні отруєння та спричиняти негативний вплив на здоров’я тих, хто її споживає.

Ґрунтам та відповідно ґрунтовим водам на території області за своїм хімічним складом притаманно природне підвищення вмісту аміаку, заліза та загальної жорсткості. При незначних перевищеннях ці речовини не завдають значної шкоди здоров’ю.

Слід зазначити, що єдиним способом оцінити якість та безпечність води є проведення лабораторних досліджень за санітарно-хімічними, мікробіологічними, вірусологічними та радіологічними показниками атестованою лабораторією. Адже мікробне забруднення чи значна кількість певних хімічних речовин (зокрема, нітрати) не змінюють суттєво органолептичних властивостей води (смак, запах, колір), а відповідно не викликає підозр щодо її безпечності, особливо, коли цю воду вживають протягом тривалого часу і не скаржаться на здоров’я.

Та чи є ризик ?

Так, для прикладу вже згадувані нітрати у воді, навіть при великих концентраціях, дуже рідко спричиняють гострі отруєння, проте мають надзвичайно токсичний вплив на організм людини і, особливо, є небезпечними для дітей. З ним безпосередньо пов’язане захворювання водно-нітратна метгемоглобінемія у дітей до року, летальні випадки від якої реєструються все частіше.

 

Метгемоглобінемія обумовлена токсичною дією нітратів, яка полягає у кисневому голодуванні тканини (гіпоксії), що розвивається внаслідок порушення транспортування кисню кров’ю, а також у пригніченні активності ферментних систем, що беруть участь у процесах тканинного дихання.

За результатами моніторингових лабораторних досліджень води, що відбирались із індивідуальних колодязів в І кварталі поточного року на території Тернопільської області, фахівцями ДУ «ТОЛЦ МОЗ України» встановлено, що вміст нітратів значно перевищує нормативні рівні із частини джерел водопостачання в Борщівському, Заліщицькому, Гусятинському, Чортківському, Підволочиському районах.

Потрібно зазначити, що найбільш доступні та поширені методи обробки води, такі як кип’ятіння, відстоювання, побутові фільтри, ніяким чином не зменшують кількість нітратів у питній воді.

А що ж сприяє забрудненню води? Звідки беруться нітрати та інші небезпечні речовини у воді?

Однією із найбільш вагомих та поширених причин забруднення води у колодязях та каптажах є недотримання їхніми власниками вимог законодавства при облаштуванні та утриманні колодязів, а саме: недотримання зон санітарної охорони джерела водопостачання (в радіусі 50 метрів розташовують вигреби, дворові вбиральні, купи гною які можуть сприяти як бактеріологічному забрудненню води, так і її забрудненню нітратами, аміаком та нітритами); не забезпечено захист джерел водопостачання від доступу домашніх тварин та птиці (з фекаліями яких у колодязь можуть потрапляти патогенні мікроорганізми переносниками яких вони є); не проведення заходів стосовно унеможливлення потрапляння до криниць та колодязів дощових вод; неконтрольоване використання на присадибних ділянках біля джерел водопостачання пестицидів, агрохімікатів, засобів захисту рослин тощо; близькість до ймовірних джерел забруднення (тваринницькі ферми, гноєсховища, кладовища, промислові підприємства тощо).

А як часто потрібно робити лабораторні дослідження води для того щоб бути впевненим у її якості?

У відповідності до вимог ДСанПіНу 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» № 452/17747 від 01.07.2010 р. періодичний контроль безпечності та якості питної води здійснюється власниками бюветів, колодязів та каптажів джерел.

Розрізняють два види контролю за якістю води: повний та скорочений. Повний контроль або аналіз якості питної води здійснюється за всіма показниками (органолептичними: запах, каламутність, водневий показник, забарвленість, смак та присмак; мікробіологічними: загальне мікробне число, колі формні бактерії, синьогнійна паличка, в .т.ч. сальмонели, санітарно - хімічними: амоній, залізо загальне, загальна жорсткість, сульфати, хлориди, амоній, нітрати, нітрити, сухий залишок, марганець, цинк, кадмій, кобальт, хром, нікель, миш’як, мідь,свинець ртуть, паразитологічними показниками: виявлення яєць та личинок гельмінтів, цист, ооцист), регламентованими чинними державними санітарними правилами на питну воду. Повний контроль безпечності та якості питної води здійснюється один раз на рік у найбільш несприятливий період року, а також, за відповідними показниками у разі погіршення епідемічної ситуації.

Скорочений контроль або аналіз якості питної води здійснюється за деякими показниками епідемічної безпеки води (мікробіологічними: загальне мікробне число, колі формні бактерії, її хімічного складу (pH, нітрати, залізо, активний залишковий хлор), органолептичних властивостей (запах, смак і присмак, каламутність, кольоровість). Такий аналіз якості питної води здійснюється протягом перших трьох місяців експлуатації бюветів, колодязів та каптажів джерел за мікробіологічними та органолептичними показниками один раз на місяць, а надалі - один раз на сезон.

Що робити із криницею, якщо у воді із неї виявили мікробне забруднення, перевищення вмісту нітратів чи іншої хімічної речовини?

Перш за все не використовувати воду для споживання до нормалізації лабораторних показників, а також з метою покращення якості питної води із криниці вжити наступних заходів:

- навколо криниці поновити «глиняний замок», а при його відсутності – встановити глибиною 2 м та шириною  1м із добре змішаної і пошарово утрамбованої глини чи масного суглинку;

- поновити відмостки, а при відсутності встановити наступним чином – виконати кам’яним або цегляним мощенням, забетонувати або заасфальтувати в радіусі 2 м та нахилом 0,1 м;

- встановити огорожу (у випадку її відсутності в радіусі 2 м);

- з метою захисту колодязів від поверхневих стоків встановити перехоплюючі канали з відводом стоків на сторону;

- провести відкачку води із криниці, очистку та дезінфекцію;

- у разі наявності на Вашій присадибній території джерел забруднення питної води (купи гною, вигрібні ями, надвірні туалети) на відстані менше 20 м від криниці здійснити їх ліквідацію.

Для попередження негативного впливу нітратів на здоров’я населення та з метою профілактики виникнення отруєнь і захворювань, пов’язаних з водно - нітратною метгемоглобінемією необхідно:

 - не вживати питну воду із колодязів і свердловин, в яких вміст нітратів перевищує нормативні показники, а також не використовувати її для приготування сумішей в дитячому харчуванні;

 - дотримуватися гігієнічних вимог при облаштуванні та експлуатації колодязів (ізолювання стін колодязів, облаштування навколо нього глиняного замка, огородження  та облаштування колодязя навісом, кришкою загальним відром тощо);

 - з обережністю застосовувати в сільському господарстві та приватному секторі мінеральні та органічні добрива.

Якщо у Вас виникли сумніви щодо якості питної води, ви можете звернутись в територіальні міжрайонні відділи та ДУ «Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України» для проведення лабораторних досліджень питної води.

Бережіть себе та здоров’я ваших дітей!

Лікар з загальної гігієни                                                                                             Черномиз Х.І.