Державна установа « Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»

«Гаряча» телефонна лінія 

тел. 

(0352) 52 - 81 - 83

за адресою:

46008 м.Тернопіль, вул. Федьковича,13; 

E-mail: 

МОЗ України Тернопільський областий лабораторний центр 

teroblses@mail.te.ua


Безпека при поводженні з медичними відходами в лікувально – профілактичних закладах

Відповідно до Закону України «Про відходи» від 7 березня 2002 р. № 3073-ІІІ відходи — це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення. До відходів закладів охорони здоров’я належать тверді, рідкі та зібрані газоподібні речовини, матеріали і предмети лікувально-профілактичної (медичної) діяльності, яка включає діагностику, спостереження, лікування, профілактику і полегшення страждань людини, а також пов’язані з цим дослідження, у тому числі наукові.

Заклади охорони здоров’я є потенційним місцем для передання збудників інфекційних захворювань. Це пов’язано передусім і з тим, що:
• звичайні медичні процедури пов’язані з ризиком внесення мікроорганізмів до організму людини і можуть бути причиною виникнення інфекції;
• медичні послуги надаються великій кількості пацієнтів в умовах обмеженого фізичного простору і часто — протягом нетривалого часу;
• через свої професійні обов’язки медичні працівники й інший персонал закладу постійно перебувають у контакті з ймовірно інфікованими відпрацьованими матеріалами (відходами);
• пацієнти, що звертаються по медичну допомогу, мають слабке здоров’я і, зважаючи на це, більшою мірою схильні до інфікування або є джерелом інфекції.
До робіт, пов’язаних із збиранням, обробленням, зберіганням і перевезенням відходів не допускається залучати людей, які не пройшли відповідної підготовки.
Інструктаж персоналу з правил безпечного поводження з відходами проводиться особою, яка відповідає за збирання відходів за наказом по закладу охорони здоров’я.
Під час прийому на роботу необхідно провести інструктаж, навчання медичного персоналу про фактори ризику при виконанні професійних обов’язків, дотримання правил запобігання професійним захворюванням. У подальшому не рідше одного разу на шість місяців весь медичний персоналмає проходити інструктаж з питань безпеки праці, один раз на місяць навчання з питань профілактики інфекційних захворювань, у тому числі за розробленою у закладі охорони здоров’я програмою.
Програма охорони здоров’я медичного персоналу, розроблена у закладі, має визначати критерії щодо профілактики професійного зараження під час виконання службових обов’язків, методи виявлення та реєстрації випадків професійних захворювань, підходи щодо їх запобігання, критерії відсторонення від роботи або обмеження професійної діяльності.
Проблеми щодо інфекційної безпеки пацієнтів та співробітників закладу охорони здоров’я часто виникають через: а) низький рівень освіти працівників, відповідальних за збирання і видалення відходів (цю роботу зазвичай виконують працівники нижньої ланки, що не володіють основними знаннями і навичками, не мають елементарного уявлення про специфіку поводження з медичними відходами); б) нерозуміння важливості дотримання встановлених правил поводження з медичними відходами на всіх адміністративних рівнях як у самому закладі, так і поза ним.
При видаленні будь-яких різновидів відходів медичного закладу технічний та медичний персонал несе відповідальність за забезпечення максимальної безпеки пацієнтів і відвідувачів закладу, інших співробітників. Ризик інфікування або травматизму з моменту потрапляння предмета у відходи і до моменту ліквідації відходів піддаються всі категорії працівників, що причетні до поводження з медичними відходами. Під час роботи з відходами необхідно працювати в рукавичках. Знявши рукавички після закінчення роботи з медичними відходами, слід ретельно вимити руки. У зв’язку з тим, що в процесі прибирання і ліквідації відходів часто доводиться стикатися з найрізноманітнішими проблемами, керівникам закладів рекомендується розробити план поетапних заходів і призначити співробітника, відповідального за координацію цього виду діяльності медичного закладу. До плану заходів варто включити навчання всіх співробітників, що беруть участь у процесі прибирання і ліквідації відходів. При порушенні нормативних вимог щодо видалення у відходи гострих предметів виникає серйозна загроза здоров’ю тих співробітників, в обов’язки яких входить прибирання і видалення відходів, у результаті травм і передання небезпечних інфекційних захворювань, включаючи зараження вірусом гепатиту В, С і ВІЛ.
Значна кількість працівників, в чиї обов’язки входить прибирання і видалення відходів у медичних установах і за їх межами, дістають професійні травми. Підвищений рівень травматизму при поводженні з медичними відходами спостерігається серед медичних сестер, акушерок, молодшого медичного персоналу і працівників господарських служб. Представники цих категорій, за наявності відповідних можливостей, повинні пройти вакцинацію проти вірусу гепатиту В, що передбачено законодавством України.
Порушення вимог щодо поводження з медичними відходами, що містять контамінований перев’язувальний матеріал, гострі предмети, забруднені кров’ю або іншими біосубстратами організму пацієнта, може призвести до поранення ними та інфікування під час їх миття або підготовки до дезінфекції.
З метою запобігання інфікуванню персоналу медичного закладу слід дотримуватися універсальних заходів безпеки при поводженні з медичними відходами. Ці заходи передбачають наступне:
• дотримання правил і техніки миття та антисептики рук;
• використання індивідуальних засобів захисту (водонепроникні халати, шапочки, рукавички, маски, окуляри або захисні екрани) підчас проведення усіх медичних маніпуляцій, прибирання операційних, перев’язувальних, маніпуляційних приміщень, бактеріологічних та клініко-діагностичних лабораторій тощо, що пов’язані з можливим контактом з кров’ю або іншими біологічними рідинами пацієнтів;
• дотримання правил безпеки при роботі, збиранні, передстерилізаційному очищенні або видаленні з відділення гострого та ріжучого медичного інструментарію. Персонал закладу охорони здоров’я щоденно перед початком роботи надягає чистий одяг (халат або костюм, взуття), що піддається дезінфекції. Будь-яке ушкодження шкіри, слизових оболонок медперсоналу, потрапляння на них біосубстратів пацієнтів кваліфікується як можливий контакт з матеріалом, який містить небезпечний інфекційний агент. При потраплянні на рану або ушкоджену шкіру крові або інших біосубстратів її промивають водою з милом. Якщо укол голкою або поріз супроводжується кровотечею, її не зупиняють протягом декількох секунд, після чого рану промивають водою з милом, висушують паперовим рушником. У випадку професійної аварії, яка мала місце під час роботи з ВІЛ-інфікованим або біоматеріалом такого пацієнта, проводиться екстрена післяконтактна профілактика згідно з чинними нормативно-правовими актами МОЗ України. У кожному структурному підрозділі закладу охорони здоров’я незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності необхідно вести журнал обліку аварій під час проведення медичних інвазивних (лікувальних та діагностичних) процедур, миття або передстерилізаційної обробки виробів медичного призначення перед їх стерилізацією.
На сьогоднішній день, в нашій країні питання класифікації, зберігання, транспортування, утилізації відходів з лікувально - профілактичних закладів, на жаль, неврегульоване нормативно - правовими актами.
Враховуючи вищевикладене, слід зазначити, що лише дотримання вимог санітарно-гігієнічних та протиепідемічних норм і правил під час збору, тимчасового зберігання і видалення для подальшої утилізації відходів закладів охорони здоров’я дає змогу звести до мінімуму поширення інфекцій і знижує ризик травматизму співробітників установи, пацієнтів, відвідувачів.