Державна установа « Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»

«Гаряча» телефонна лінія 

тел. 

(0352) 52 - 81 - 83

за адресою:

46008 м.Тернопіль, вул. Федьковича,13; 

E-mail: 

МОЗ України Тернопільський областий лабораторний центр 

teroblses@mail.te.ua


Основні принципи радіозахисного харчування

image001
Після аварії на ЧАЕС сільськогосподарські угіддя зазнали значного радіоактивного забруднення, особливо в Київській, Житомирській, Чернігівській та Рівненській областях. В Тернопільській області протягом останніх років перевищення допустимих рівнів вмісту радіонуклідів не виявляється. Але є ризик завезення продуктів із зон радіактивного забруднення. Купуючи продукти харчування, цікавтеся у продавців наявністю документів, що засвідчують їх походження, якість та безпечність. Хочеться застерегти всіх від придбання продуктів харчування на стихійних ринках, де відсутня системи контролю.
На ринках реалізація продуктів харчування дозволяється лише після проведення ветеринарно-санітарної експертизи, яка здійснюється фахівцями ветеринарної служби та наявності у продавців довідки лабораторії ветсанекспертизи, де конкретно зазначаються вміст радіонуклідів.
Кожен покупець має право отримати інформацію щодо наявності документів на продукти харчування про їх якість і безпеку.
Щоб забезпечити собі й близьким людям безпечне і корисне харчування, в харчовому раціоні необхідно здійснювати певні профілактичні заходи. Перед кулінарною та технологічною обробкою харчової сировини її очищають механічними способами від забруднення землею, яка містить радіонукліди. Картоплю, овочі, фрукти та ягоди ретельно миють теплою проточною водою. Гриби і ягоди бажано вимочувати у воді впродовж 2–3 год.
Це дає змогу зменшити радіоактивність на 80% переважно за рахунок видалення. У процесі приготування харчової сировини значна частина радіонуклідного забруднення екстрагується у відвар. З грибів, щавлю, гороху, капусти та буряків через 5–10 хв. варіння 60–85% радінукліду переходить у відвар, який зливають і видаляють. Гриби варто відварити двічі підряд упродовж 10 хв щоразу, видаляючи перший і другий відвари. М’ясо і рибу вимочують у воді впродовж 1,5 год, а потім ріжуть і варять у чистій воді протягом 10 хв., відливають відвар, знову заливають продукт чистою водою і готують страву. При видалені з риби кісток і плавників вміст радіонукліду зменшується на 40%. Попереднє видалення кісток з м’яса сприяє майже повному видаленню радіонуклідів.
Для виведення радіонуклідів, що вже потрапили в організм, необхідна високобілкова дієта. Встановлено, що білки сприяють зменшенню всмоктування радіонуклідів у шлунково-кишковому тракті і нагромадженню їх в організмі. Споживання білка має бути збільшене не менше ніж на 10 % від добової норми. Джерелами білкових речовин, крім м’яса і молочних продуктів, є бобові, морська риба, а також морепродукти.
На рівень накопичення радіонуклідів в організмі впливає вміст у харчових продуктах заліза, калію та кальцію. Достатній рівень заліза є перешкодою для утримання в тканинах організму тварин і людини такого радіонукліду як плутоній. Багаті на вміст заліза сушені білі гриби, персики, абрикоси, зелень петрушки, картопля, цибуля ріпчаста, гарбуз, буряк, яблука, айва, а також м’ясо і риба, що містять його у найбільш засвоюваній формі. Слід зазначити, що найреальнішими джерелами заліза в нашому харчуванні можуть служити гречка, продукти переробки вівса, соняшника, сої, а також горобина звичайна, слива, інжир, шипшина, чорниця.
Калій і кальцій, що містяться в харчових продуктах, також ефективні в радіозахисному харчуванні, оскільки вони діють за конкурентним принципом. Чим більше організм одержує з їжею калію, тим менше цезій всмоктується в кишечнику. Чим більше надходить кальцію, тим менше стронцію відкладається в кістках. Процес гальмування сорбції і нагромадження радіонуклідів особливо ефективний у тих випадках, коли калій чи кальцій надходить в організм слідом за радіонуклідами. Людям, що проживають у районах з підвищеним радіаційним фоном, доцільно частіше включати до раціону харчування продукти, багаті калієм: печену картоплю, петрушку, родзинки, урюк, курагу, горіхи та продукти, багаті кальцієм: молочні продукти, яйця, бобові, рибу.
Важливе значення у радіозахисному харчуванні мають овочi i фрукти. Практично тільки з рослинними продуктами людина отримує аскорбінову кислоту, каротин, пектинові речовини, органічні кислоти. Особливе значення надається пряним овочам (цибулі, часнику,петрушці, кропу, хрону, ceлepi).
Корисними є також продукти, які мають синій колір за рахунок пігментних речовин антоціанів з радіозахисними властивостями (чорна смородина, чорноплідна горобина, столовий буряк, темні сорти винограду). Добове споживання овочів не повинно бути меншим ніж 400-500 г, з яких не менше чверті повинна складати морква, що містить велику кількість каротину.
Дотримання основних принципів радіозахисного харчування, правильна технологічна та кулінарна обробка продуктів i харчової сировини дозволяють знизити можливість внутрішнього опромінення та запобігти додатковим променевим навантаженням на організм людини.