Державна установа « Тернопільський обласний лабораторний центр МОЗ України»

«Гаряча» телефонна лінія 

тел. 

(0352) 52 - 81 - 83

за адресою:

46008 м.Тернопіль, вул. Федьковича,13; 

E-mail: 

МОЗ України Тернопільський областий лабораторний центр 

teroblses@mail.te.ua


САНІТАРНО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА СЛУЖБА ТЕРНОПІЛЬЩИНИ – МИНУЛЕ ТА СЬОГОДЕННЯ

В 2013 році виповнюється 90 років з набуття санітарно-епідеміологічною службою України юридичного статусу самостійної структури в системі охорони здоров’я. За цей час санепідслужба пройшла складний і тернистий шлях розвитку і самоутвердження.

Перші свідчення про регламентацію санітарних вимог на Галичині пов’язані з появою Головного санітарного статуту в 1770 р. Архівні документи підтверджують факт дотримання владою Австро-Угорщини і населенням регіону санітарних вимог.

В 1920 роках, під час 2-х місячного існування Галицької республіки, адміністративним центром якої був Тернопіль, при повітовій державній владі діяла санітарна комісія, місто  поділили на 9 дільниць і за кожною закріпили “окружного” лікаря.

За часів Польщі діяли воєводські управління, в склад яких входив уряд здоров’я.  В воєводстві існувала також шкільна гігієна, були зареєстровані 22 посади шкільних лікарів в усіх середніх школах. Огляди школярів в «простолюдних» школах проводились безкоштовно.

Санітарно-епідеміологічна служба Тернопільської області почала організовуватися в 1939 році (Постанова засідання Бюро Президії Тернопільського облвиконкому від 20.12.1939р.). Санітарні лікарі спільно з медичними працівниками лікувально-профілактичних закладів здійснювали санітарний нагляд в школах, дитячих садках та на інших об’єктах.

В серпні 1944 року була організована обласна санітарно-епідеміологічна станція, її першим завідуючим став Бутенко Д.П. (штат установи складався з 5 осіб).

В 1947 році при облздороввідділі створено державну санітарну інспекцію, лабораторною базою для якої стала облсанепідстанція. Першим держсанінспектором області був призначений Столяров С.С. В штат увійшли: епідеміологи, маляролог, бактеріологи, санітарні лікарі. Всього було організовано 39 районних інспекцій.

В 1948 році, для боротьби з поширеною на той час малярією, була створена Тернопільська обласна малярійна станція. В 1956 році місцева малярія на території області була ліквідована, а малярійна станція приєднана до обласної санепідстанції.

В повоєнні роки величезні зусилля були спрямовані на зниження інфекційної захворюваності населення. В районах працювали спеціалізовані комплексні бригади з ліквідації вогнищ плямистого (висипного) тифу, кишкових, дитячих та інших інфекційних захворювань. Проводилась робота по організації і проведенню профілактичних щеплень проти натуральної віспи, кору, правцю, «шкарлятини» тощо. В результаті проведених заходів, вже в 1952 році, в порівнянні з 1946 р. захворюваність черевним тифом знизилась на 88 %, різачкою (дизентерією) – на 85 %, дифтерією - на 96 %.

Саме, в м. Тернополі в 2009 році за епідеміологічними ознаками, вперше в Україні, був констатований початок епідемії Каліфорнійського «свинячого грипу», що потім було підтверджено референс-лабораторією ВООЗ в м. Лондоні. Це дало змогу значно знизити, у порівнянні з іншими областями та середнім рівнем в Україні, смертність від пандемічного грипу.

На 2011 рік санітарно-епідеміологічна служба Тернопільської області нараховувала 17 санепідстанцій сільських районів, міську, обласну і дезстанцію. В санепідзакладах області працювало 214 лікарів та 609 середніх медичних працівників, які здійснювали нагляд більше ніж за 16 тис. об’єктів області. Щороку фахівцями ліквідовувалося 6–7 тисяч вогнищ інфекційних захворювань; проводилося понад 40 тис. перевірок підконтрольних об’єктів; гігієнічне навчання 21–22 тис. осіб, надавалося більше 2 тис. матеріалів для засобів масової інформації.

За період з 1944 по 2012 рік роботу обласної санепідстанції очолювали: Бутенко Д.П., Павлов С.М., Павленко Е.А., Глоцкая М.М., Кравченко С.С., Калагірева Л.Н., Устенко О.Н., Волик О.Д. і Мулляр І.Б., а з 1998р. - Дністрян С.С.

Значну допомогу у розвитку санітарно-епідеміологічної служби області протягом багатьох років надавали кафедри загальної гігієни, соціальної медицини та організації охорони здоров’я, інфекційних хвороб Тернопільського державного медичного університету ім.І.Я.Горбачевського. Поспіль багатьох років до роботи на кафедрі загальної гігієни залучалися провідні спеціалісти обласної та міської санепідстанцій – Паничев В.О., Марків Б.Є., Дементьєв Ю.Г., Іванов П.М., Когут Р.Д., Безрука Л.А. та ряд інших.

Обласна і міська санепідстанції були  базами для проходження виробничої практики студентами 4 і 5 курсів медичного факультету університету та інтернатури за спеціальностями «Загальна гігієна» та « Епідеміологія».

За час своєї діяльності санепідслужба пережила не одну реорганізацію, в т.ч. приєднання до центральних районних лікарень на правах відділів. З 1972 року санепідслужба області стала знову самостійною державною структурою.

Найбільш  масштабна реорганізація санепідслужби розпочалася у 2012р. у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів від 14.11.2011р. №1184 «Про затвердження граничної чисельності працівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади», яка передбачала утворення Головного управління та обласного лабораторного центру, в структуру яких увійшли  8 міжрайонних (міське) управлінь та 8 відділів (відділень) лабораторного центру.

На сьогодні процес реорганізації триває, однак Держсанепідслужба області ні на день не припиняла своєї діяльності по забезпеченню санітарно-епідемічного благополуччя населення.  Завдяки співпраці з органами державної виконавчої влади на місцях, злагодженій роботі всіх контролюючих служб, санепідситуація в області знаходиться під контролем, не допущено занесення на територію області особливо-небезпечних інфекцій, спалахів гострих інфекційних захворювань та харчових отруєнь в організованих колективах.

Ми віддаємо шану та висловлюємо щиру вдячність всім, хто присвятив найкращі роки свого життя санітарно-епідеміологічній службі області, хто вкладав сили, енергію, життєвий досвід в справу розвитку служби. Згадуємо наших ветеранів, які мали урядові відзнаки: Мулляр І.Б. – заслужений лікар України, нині покійна (головний державний санітарний лікар області з 1984-1998рр.), Фаранчук М.С. – нагороджена орденом «Дружби народів», має звання «Відмінник охорони здоров’я» (завідуюча відділенням гігієни дітей і підлітків з 1969- 1993 рр.), Пуцентело С.В. – «Заслужений працівник охорони здоров’я України» (помічник санітарного лікаря), Матичак Є.М. – нагороджений орденом «Знак пошани», має звання  «Відмінник охорони здоров’я» (помічник епідеміолога). Почесною грамотою Верховної Ради був нагороджений Марків Б.Є. (заступник головного лікаря обласної СЕС). Понад 40 працівників санітарно-епідеміологічної служби області було нагороджено Почесними грамотами МОЗ України.

 

До 90-річчя  санітарно-епідеміологічної служби Міністерством охорони здоров’я, обласною державною адміністрацією, обласною радою, Головним управлінням Держсанепідслужби області та обласного лабораторного центру буде відзначено біля 60 спеціалістів санепідслужби області, які своєю самовідданою працею забезпечують розвиток напрямку профілактичної медицини на теренах нашої області.